На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І показав менi тут потурнак якогось пiдстаркуватого вже чоловiка, що стояв недалеко на березi.
– Ось, каже, той чоловiк, що тебе з неволi викупив.
Пiдiйшов я до нього i став перед ним, як пеньок.
– Ти, – каже, – Іван Печериця?
– Я, – кажу.
– Викупив, – каже, – я тебе з неволi бусурменськоi за сiмдесят талярiв. Заприсягайся менi, що збереш цi грошi i вiддаси моему братовi, що живе в Опiшнi. Вiн iх надiшле менi, а я, може, на цi грошi ще одного невiльника з неволi визволю.
Пожив я у того доброго чоловiка, поки сили набрався, а потiм переправив вiн мене на Запорiжжя.
Тут будет реклама 1
Там я i з Павлом Глеком познайомився. Спасибi запорожцям – трохи визволили мене, бiдолаху. Коли вже виiздив я з Перекопу, признався менi грек, що коли вiн виходив вiд беглербега, у якого хотiв викупити невiльника, спинила його в сiнцях жiнка, що хоч i була в татарському вбраннi, але не татарка, i просила, радила його викупити з неволi Івана Печерицю. Через це вiн i викупив мене, бо йому однаково було, кого нi визволити, аби визволити.Тут будет реклама 2
– Що ж то за жiнка була? – спитав бакаляр.
– Я так думаю, що це була моя жiнка, – тихо вiдповiв подорожнiй. – З того часу й мандрую я по Украiнi та збираю грошi, щоб вiддати iх братовi того чоловiка, опiшнянському грековi.
Козаки допомогли подорожньому, хто як мiг; навiть Дорош витяг з кишенi свого единого шеляга, потiм випили ще по чарцi i розiйшлися хто куди. Наливайко з винником пiшли у винницю; дяк скинув свiй пiдрясник, розiслав його пiд грушею, в холодочку, i згодом задав храповецького.
Тут будет реклама 3
Подорожнiй подякував козакам за ласку, скинув торбу на плечi i пiшов геть з винницi. Галя мила ложки й посуд. Дорош витягнув з мажi вудки й подивився на запорожця.
– Добре, i я з тобою! – сказав той.
Добре сидiти лiтнього ранку в холодочку на березi тихоi лiсовоi рiчки, коли риба тихенько хлюпоче пiд берегом, коли комар гуде коло вуха, коли бабка з прозорими, наче скляними крилами, пiдлiтае i сiдае на кiнець вудилища або на поплавець, а крила ii трiпотять i переливаються веселкою на сонцi.
Тут будет реклама 4
Добре витягнути з розбитого горщика товстючого гладкого червака, покласти його на лiву долоню, а правою ляснути так, щоб i не ворухнувся дурний, потiм плюнути на нього i начепити на гачок вудки. Але вiн ще живий i в’еться й судомиться на гачку. Тут ще треба ляснути його, щоб заспокоiвся, ще раз плюнути на нього, поправити грузило й закинути вудку в рiчку.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
