На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли чуемо, хтось у темному куточку: «Ап-чхи! ап-чхи!» – «Хто там! – кричимо, – вилазь!». А воно мовчить. «От я його вижену», – каже Жменя, та з пiстоля в куток як торохне. «Ой!» – крикнув хтось з кутка, та так тонко й голосно. А там баба! Далебi баба! А тут чуемо з двору гука отаман: «До зброi, хлопцi, до зброi!» Ну, тут нема чого чекати, треба бiгти. «Чуеш, – кажу я Жменi, – гасло «до зброi»? Виходь!» – «Зараз, – каже, – тiльки бабу витягну». Та взяв смолоскип, що лежав у пригребицi, запалив його й полiз у куток, де була жiнка.
Тут будет реклама 1
Лiзе Жменя по льоху, горiлка хлюпае пiд колiнами, а жiнка верещить у кутку вiд жаху. І наступив Жменя колiном або на гвiздок, або на биту пляшку, бо раптом скрикнув i випустив смолоскип з рук.
Тут винник випив чарку, витер вуса i потягнувся за закускою.
– Ну? – нетерпляче спитав бакаляр.
– Ну… Старка спалахнула i згорiв Жменя у льоху разом з жiнкою, а я ледве вибрався з льоху, добре, що був тодi у пригребицi.
Оповiдання винникове справило велике вражiння на слухачiв, особливо на Галю та Дороша: вони виразно уявляли собi, як горить Жменя, а в кутку вiд жаху верещить нещасна полячка.
Тут будет реклама 2
– Висипався хмiль з мiшка, наробив бiди панам! – засмiявся бакаляр, згадавши старе прислiв’я.
– А що з того? – запитав запорожець, що ввесь час мовчав, слухаючи старого винника.
– Як що з того?
– А так… Ляхiв побили, опинилися пiд воеводами. І на гетьманщинi, i тут своi пани позаводилися.
– Е, братику, – вiдповiв винник, – не бачив ти ще смаленого вовка, не знаеш ти лядськоi неволi.
Тут будет реклама 3
Там горiлки не покуриш. Намолотив хлiба – давай пановi «осип»; маеш пасiку – плати «очкове» з вулика; хочеш пополовити риби – тягни до пана «ставщину»; змолов борошна – сип «сухомельщину». Там, брате, як тут, з рушницi не пострiляеш, бо вся зброя одiбрана i за всiм доглядае дозорець. Багато ми iхнього брата дозорцiв поперевiшували на гiлках.
– Так, так… – пiдтакнув Наливайко.
– Постривай трохи i тут те ж буде, своi пани позаводять порядки.
Тут будет реклама 4
Але я не про те… Ти от що скажи, Семене: де твоi грунти, де хата, де твое село, що з нього ви з Хмелем ляхiв повигонили? Усе зруйнували гетьмани, ляхи та москалi… А ти, старий чоловiче, – звернувся запорожець до винника, – ляхiв бив, старку лядську чоботом пив замки Яреми та Пухальського руйнував, добував волю Украiни, а сам тиняешся по чужих кутках, горiлку куриш та не собi. А своеi хати, свого кутка не маеш.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
