Кар’єра Никодима Дизми

Фiлософствуючи про себе, Дизма вважав, щоб своiми рухами i способом споживання iжi бути схожим на решту товариства i невiдповiдною поведiнкою не видати вiдсутностi того, що нотарiус Вiндер називав добрим домашнiм вихованням, що правдоподiбно мало означати свiтський лиск.

Куницький говорив без перерви, описуючи переваги i недолiки Коборова, та перераховував iнвентар, характеризував темперамент кожного коня, планував, що й за чим покаже дорогому пановi Никодиму з господарства.

– Поки що я встиг вам показати тiльки перший поверх.

Куницький вiдсьорбнув кави, через що виникла пауза, якою скористалась блондинка:

– Чи вам сподобалося?

– Дуже пишно, – вiдверто вiдповiв Дизма. На обличчi блондинки спалахнув яскравий рум’янець. Вираз великого жалю з’явився в очах.

– Це, прошу пана, смак мого чоловiка.

– Хе-хе-хе, – захихикав Куницький, – я вже говорив про це пановi Никодиму. Уявiть собi, коли ми пiсля весiлля приiхали до Коборова, Нiна першу сiмейну сцену – хе-хе-хе – влаштувала саме через це.

– Припини, будь ласка, – перервала панi Нiна.

– Не розумiю, тату, – вставила шатенка, – навiщо ти набридаеш пановi Дизмi розмовами, якi, до усього iншого, неприемнi Нiнi?

– Та я ж нiчого не кажу, нiчого не кажу, радiсть моя. Втiм, ми зараз звiльнимо вас вiд нашого товариства, бо я маю показати Коборово пановi Никодиму. Знаете, пане Никодиме…

– Можливо, пан Дизма втомився, – втрутилася панi Нiна.

– Боже борони! – запротестував Никодим.

– Ось бачиш, ось бачиш, – зашепелявив задоволений Куницький. – Нам, дiловим людям, кортить, щоб вiдразу дiйти до сутi усього корисного, потрiбного, значущого.

– Тату, не вiдповiдай за пана Дизму, – перервала його дочка. – Сумнiваюся, щоб для кожного шпали i вiдходи з лiсопильнi становили сенс життя i були важливими. Правда, пане Дизмо? – звернулася вона до Дизми.

– Звичайно, ви маете рацiю, – вiдповiв той обережно, – е речi куди важливiшi.

Куницький тихо засмiявся, потираючи руки:

– Так, так, е речi, важливiшi вiд шпал. Наприклад, питання про збiльшення постачання дерева i питання замовлення!

Куницький був задоволений собою. Блондинка пiдвелася i кивнула.

– Не будемо вам перешкоджати, – сказала вона холодно.

Шатенка теж встала, i, перш нiж Никодим зумiв зрозумiти, у чому корiнь сiмейного розбрату, обое вийшли з iдальнi.