Прекрасні й приречені

Стояла тут також висока ширма, покрита китайським лаком, iз малюнками, що в основному зображали рибалок i мисливцiв у чорному iз золотим; ширма створювала кутовий альков для пухкого фотеля, що його охороняв оранжевий торшер. На чорнiй каламутi задньоi стiнки камiна проступав якийсь герб.

Минаючи iдальню, де Ентонi зазвичай тiльки снiдав, коли був удома – отже, вона була лише величним натяком на саму себе, i проходячи вiдносно довгим коридором, можна було потрапити в осереддя помешкання – спальню i ванну кiмнату Ентонi.

Обидвi кiмнати були неосяжними. Пiд стелею спальнi навiть просторе лiжко з балдахiном здавалося невеликим. На пiдлозi лежав килим iз малинового оксамиту, м’який, нiби руно, що пестило ноги. Його ванна, на вiдмiну вiд бундючного характеру спальнi, була веселою, свiтлою, надзвичайно придатною для життя i навiть злегка жартiвливою. На стiнах висiли в рамках свiтлини чотирьох знаменитих красунь, новоспечених трагiчних актрис: Джулii Сандерсон у «Сонячнiй дiвчинi», Іни Клер у «Юнiй квакершi», Бiллi Берк у «Мiмозi», та Хейзел Давн у «Панi в рожевому».

Ванна, оснащена химерною пiдставкою для книг, була глибока i довга. Поруч – вбудований гардероб, роздутий вiд запасу спiдньоi бiлизни, достатнього для трьох чоловiкiв, i колекцiею краваток. На пiдлозi не було вбогого рушника, який виконував би функцiю килимка, – замiсть нього лежав багатий килим, такий самий, як у спальнi, диво м’якостi, яке масажувало вистромлену з ванни ногу.

Все тут свiдчило, що Ентонi вдягаеться тут, вкладае свое бездоганне волосся, насправдi робить тут усе, крiм хiба що сну. Ця ванна була його гордiстю. Вiн уявляв, що якби в нього була кохана, вiн повiсив би ii свiтлину просто над ванною, щоби, нiжачись у заспокiйливiй парi гарячоi води, вiн мiг би дивитись на неi, тонучи в теплi й чуттевостi ii краси.

Весь у клопотах

Чистоту у квартирi пiдтримував лакей-англiець iз надзвичайно, просто-таки театрально доречним iм’ям – Баундс, чиi навички затьмарював лише той факт, що вiн носив м’який комiрець. Якби вiн був Баундсом тiльки для Ентонi, то хутко виправив би цю ваду, але вiн був Баундсом iще для двох джентльменiв з його кварталу. З восьмоi до одинадцятоi ранку вiн повнiстю належав Ентонi. Вiн приходив iз поштою та готував снiданок.