Аліса в Дивокраї

[1 - У цьому вiршi втiленi спогади Льюiса Керролла про один iз найщасливiших днiв його життя, 4 липня 1862 року, коли вiн та його приятель Робiнсон Дакворт попливли iз трьома сестрами Лiдделл на прогулянку вгору Темзою. Примою у вiршi автор назвав Лорiну Шарлотту, Секундою – саму Алiсу, а Терцiею – наймолодшу сестру Едiт. Саме цього дня народилися першi пригоди Алiси в Дивокраi, що потiм розвинулися в ту чарiвну книгу, яка вiдома нам сьогоднi.]

Роздiл перший

У глиб кролячоi нори

Алiсi почало вже неабияк набридати отаке сидiння з сестрою на бережку, коли геть нiчим розважитися: раз-другий вона зазирнула до книжки, яку сестра саме читала, та в нiй не було нi малюнкiв, нi дiалогiв.

Тож вона мiркувала (наскiльки вже ставало сили, бо вiд спеки чулася сонною та нетямущою), чи так уже захопливо буде сплести собi вiнок iз ромашок, якщо для цього треба ще пiдвестися й пiти iх назбирати, коли раптом бiлий кролик iз рожевими очицями промайнув просто бiля неi.

В цьому не було нiчого ТАКОГО ВЖЕ незвичайного; Алiса не те щоб ТАК УЖЕ здивувалася, почувши, як Кролик мурмотить сам до себе: «Ой лишенько! Ой лишенько! Я запiзнюся!» (Мiркуючи про це згодом, вона подумала, що насправдi-то мусила остовпiти, але на той момент усе виглядало цiлком природно.) Та коли Кролик на додаток ВИТЯГ ГОДИННИКА З КИШЕНІ ЖИЛЕТКИ, глипнув на нього й заквапився далi, Алiса миттю зiрвалася на рiвнi ноги: ii осяяло, що ранiше вона нiколи не бачила кролика з жилетною кишенею або ж iз годинником, якого можна з тiеi кишенi витягти.

За мить i Алiса стрибнула слiдом, навiть не замислюючись, як же iй потiм звiдти вибратися.

Спершу нора прямувала вперед, наче тунель, а тодi раптово пiрнула вниз – так раптово, що Алiса ще й оком не змигнула, а вже летiла у глибочезний колодязь.

Чи то колодязь був дуже глибокий, чи то падала вона дуже повiльно, а проте в Алiси виявилося досить часу, аби роззиратися на льоту й мiркувати, що тепер буде. Спочатку вона спробувала глянути вниз та роздивитися, куди летить, але внизу було затемно, щоби щось розiбрати; тодi Алiса поглянула на стiнки колодязя й побачила, що вони щiльно завiшанi шафками та полицями; подекуди виднiли мапи й картини, прибитi до стiн кiлочками.