Аліса в Дивокраї

– Чого ж вас хтось тут ловитиме, – розгубившись, сказала Алiса i здивовано поглянула на Мишу, – тим бiльше за хвiст?

І поки Миша оповiдала, Алiса не припиняла дивуватися ii незрозумiлим словам, тож уявлення про мишчину iсторiю в неi склалося таке:

Злапав мишку Зуба —

тий, що заскочив до

хати, каже: «Ну ж

бо, негайно щоб була

на судi! Я вiдмов не

приймаю i тебе по —

зиваю, бо ж сьо —

годнi не маю я

розваги собi».

Каже миша двор —

нязi: «Що ж за суд

це наразi: нi суд —

дi, нi присяжних,

все порожнi сло —

ва?» Злодiй

знову до неi:

«Буду сам я

суддею, i

такий

тобi при —

суд, що не

будеш

жи —

ва!»

– Ти не слухаеш! – холодно проказала Миша до Алiси.

– О, я перепрошую, – присоромлено вiдповiла Алiса. – По-моему, ви щойно дiйшли до п’ятого закруту, чи не так?

– Не зли мене тут! – верескнула Миша, пронизливо й доволi розлючено.

– Вузли у вас тут? – стривожилася Алiса, щомитi готова допомогти.

– І не подумаю, – буркнула Миша, що встала й подрiботiла геть. – Ти мене ображаеш цими своiми нiсенiтницями!

– Я не хотiла! – благально вигукнула нещасна Алiса. – Але ж ви така вразлива!

У вiдповiдь Миша тiльки фиркнула.

– Будь ласочка, повернiться й закiнчiть вашу iсторiю! – гукнула Алiса iй услiд, i всi iншi також загукали хором: «Будь ласка, повернiться! Закiнчiть!», але Миша тiльки роздратовано струснула головою i закрокувала швидше.

– Як шкода, що вона не захотiла лишитися, – зiтхнув Лорi, коли Миша зникла з очей, а стара Рачиха скористалася нагодою сказати своiй донi:

– Ось, дорогенька, тобi добрий урок, як погано виходити з СЕБЕ!

– Прикуси язика, ма! – не надто гречно вiдповiло Раченя. – На тебе навiть в устрицi терпцю не стане!

– От якби тут була Дiна, я б знала, що робити! – уголос промовила Алiса, не звертаючись, проте, нi до кого зокрема.

– А хто, з вашого дозволу, ця Дiна? – поцiкавився Лорi.

Алiса пожвавилася, бо ж могла базiкати про свою улюбленицю коли завгодно:

– Це наша кiшка. Ви просто не повiрите, яка вона майстриня ловити мишей! А як вона дае собi раду з пташками! Та вона щойно пташку побачить – уже й проковтнула!

Промова виявилася для товариства просто-таки сенсацiйною.