На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Віртуалка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Віртуалка
0 баллов
0 мнений
6 чтений
Автор
Дата выхода
19 декабря 2013
🔍 Загляните за кулисы "Віртуалка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Віртуалка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ірися Ликович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ірися Ликович (нар. 1984 р.) закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету. Працювала журналістом у газеті «Думська площа» (м. Одеса). Переможець українсько-німецької премії Олеся Гончара та премії «Дебют». Автор трьох прозових книжок: «Перелітна» (2006), «Твоя дитинка» (нагороджена відзнакою «Вибір видавців» Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2010») і «Татцельвурм. Тірольська історія» (2011) – номінант на премію «Книга Року» за версією Бі-Бі-Сі. Роман «Віртуалка» отримав спеціальну відзнаку Австрійського культурного форуму на «Коронації слова – 2012». Хобі – літературні переклади з угорської та німецької мов. Живе і працює у Відні.
У її буднях присутні Майорка, темна кімната, сліпі та веб-камера. У її житті не залишилося місця для себе, хоча вона щодня бачить тільки власне зображення на моніторі. Віртуальна любов – така ж залежність, як наркотики чи алкоголь, – втеча від себе. Діана розуміє це, тому і зважується на бунт – бунт, за межами якого на неї чекає правда про працівниць Інтернет-бізнесу. Але чи можливо розпочати нове життя після того, як твоє оголене тіло бачили тисячі чоловіків?…
📚 Читайте "Віртуалка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Віртуалка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Потiм, коли його впевненiсть у моiй… залежностi (бо про його вiру в моi почуття мови йти не могло) розбухла вiд власноi значущостi повiтряною кулькою егоiзму, менi довелося почути й iнше – ще менш романтичне:
– Ти с многiмi да меня трахалася?
Або чого варте тiльки оте вбивче запитання, що ним вiн зустрiв мене, як новоспечену хазяйку його вiденськоi квартири. Не вiрячи власним вухам, увiбрала в себе суть сказаного, мов губка, аби потiм, по закiнченнi усього, вилити iз себе рятiвними сльозами.
– Ти ещо за ета время кому-то давала? «Ета время» – малося на увазi вiд нашого знайомства i до мого переiзду до Австрii.
Тут будет реклама 1
І я стояла безмовна, тамуючи первинний жах бути вiдкинутою, страх, що в чомусь таки завинила, дала привiд для недовiри, не знаючи, що ота пiдозрiлiсть живе у його головi вже роками i скерована не тiльки проти мене.
І тодi я, ще занадто чиста, аби вбачати у його запитаннi неповноцiннiсть, вiдповiла йому запитанням на запитання:
– А якби моею вiдповiддю було «так», то що ж би, Ігарюша, ти вчинив тодi?
Вiн же, той, котрий забрав мене до Австрii (о Боже, той, котрий тiльки визичив мене на короткий термiн, що непомiтно для нього самого перерiс у два довгi роки спiвжиття), озвався:
– Па крайней мере нада била пользаваться с табой презерватiвамi.
Тут будет реклама 2
Я вже зараз i не розповiдатиму, що по закiнченнi термiну придатностi нашого короткострокового кохання я таки прокричала йому, як пiдлому втiкачевi, у спину:
– Презерватiвамi, бачиш, любiмий, таки треба було користуватися з тобою!
* * *
Минуло вiсiмнадцять прекрасних, позбавлених сварок мiсяцiв обожнювання, аж поки я подивилася на нього iншими очима.
Тут будет реклама 3
Очима Танi, дружини Ігарюшиного товариша, якщо можна назвати так людину, за спиною котроi мiй ведмедик тiльки те й робив, що його обмовляв, бо ж навiть його берлiнський кумпель знав те, у що Орхан втаемничив свого колегу. Таня любить, коли вiн iсть часник, бо потiм його сперма смакуе набагато вишуканiше, нiж зазвичай. Тiльки Дiмич знав цю iсторiю зовсiм по-iнакшому, а саме: «Ана сасьот ему толька тагда, кагда он абажрьотся чеснака».Тут будет реклама 4
Отож, завдяки Танинiй хвилиннiй сконфуженостi я засумнiвалася у правильностi свого вибору. Боже, пам’ятаю, як же я тодi налякалася! Як почервонiла моя шия, як горiли обличчя та вуха. Адже уявити собi життя без нього, мого коханого, я не могла. Мене обпiкав первинний сором за нього. Бо ж хотiлося бачити свого партнера завжди на висотi. І вiн, падлюка, добре знав, чому тодi, у Киевi, вибрав мене.
Мнения
О книге «Віртуалка» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
