На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Але на другий раз без бенькартика не приходь».
О, що то була за рекомендацiя! Й говорити незручно…
Мене прийняли до Спiлки, як i передбачав Цмокаленко, – «без жодного слова». Я справив у ресторанi бенкет, а Ірину Вiльде попросив, щоб вона привела i Яцкова.
Яцкiв мене не впiзнав. Вiн сидiв за столом, попивав коньяк i був вiдсутнiй. За рiк його не стало. А тодi, на бенкетi, Ірина Вiльде вилила менi на голову чарку горiлки i поблагословила в лiтературу. Я назвав ii «нанашкою», i це нiжне прозвисько залишилося за нею назавжди: хотiв назвати нанашком i Яцкова: виголосив тост за його здоров’я, подякував за рекомендацiю, та вiн нетерпляче похитав носом-п’явкою i мовив:
«Юначе, я тридцять рокiв нiкому нiчого не пiдписую i нiчого не пишу, та й вас бачу вперше».
Тут будет реклама 1
Нинi, дякуючи Миколi Ільницькому, ми маемо опублiкованi всi твори Яцкова i пишаемося знаменитим письменником. Чи додасть щось до його iменi цей мiй спогад? Можливо…
Про молодомузiвського характерника можна – i варто – написати цiлу книгу.
Тут будет реклама 2
Його образ я вивiв у романi «Шрами на скалi», проте дуже фрагментарно – Яцкiв заслуговуе на бiльше… Та ми й донинi враженi комплексом неповноцiнностi. Вiчно осмiянi i чужим смiхом приниженi, втратили почуття самоiронii, не вмiемо кепкувати самi з себе, боiмося сказати звичайну правду про великих людей, творимо з них iдолiв i залишаемося нудними, мов старi дiви або монашки, i зрештою, будучи такими, створюемо й нудну лiтературу. А потiм скаржимося, що нами не цiкавляться чужинцi…
Тут би годилося вiдвести цiлий роздiл для Ірини Вiльде.
Тут будет реклама 3
Та боюся, що не зумiю цього зробити: вона увiйшла в мое життя як рiдна, як справжнiй приятель. Я любив ii i сперечався з нею, я навiть посмiв одного разу не прийти до неi на багатолюднi посиденьки в день ii народження: перед тим вона необачно скомпрометувала себе неприхильною, з полiтичною iнкримiнацiею, статтею проти молодих письменникiв – було й таке, хай iй Бог грiха не пише… Якось з Романом Кудликом ми серед ночi втекли iз ii дачi в Дорi, не витримавши мiщанськоi компанii.Тут будет реклама 4
Вiльде, у свою чергу, сварила мене, мов мама, коли я без рацii задирався в суперечках, – та це були стосунки сина з матiр’ю, а про маму що напишеш – тiльки й те, що вона мама.
Вiльде була единою особою серед львiвських письменникiв, бiля якоi гуртувалася лiтературна молодь. Вона була енергiйною, дотепною, деколи смiшною – якщо брати до уваги ii забудькуватiсть i недбалiсть щодо зовнiшнього вигляду, але завжди цiкавою i мудрою.
Мнения
О книге «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
