На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«То, може, ви скажете, не знаю, хто ви такий i чого прийшли?» – звернувся вiн до мене.
«Ablativus absolutus», – скромно вiдказав я.
«А бачите – i на лекцii не ходить, i знае!» – заспокоiвся врештi Юрiй Федорович.
Я знову став студентом.
8
Починаючи з цього роздiлу, я говоритму здебiльшого про лiтературу.
Украiнський народ, який в нерiвних i програшних битвах утратив зброю i припинив народжувати полiтичних вождiв, народ, якого окупанти позбавили навiть князiв, гетьманiв, отаманiв, генералiв – ворон не позбирае iх кiсток, мусив витворити для свого порятунку новий полiтичний iнститут, в якому б едукацiю здобували не регiментарi, що iз озброеним до зубiв вiйськом вiдвойовують народовi незалежнiсть, а мислителiв, якi йдуть на приступ ворожоi фортецi з натужною мислю.
«Zmiana pozycji», – сказав би польський фацетист, а воно так i е: загальна концепцiя усiх моiх iсторичних романiв теж зводиться в мене до единоi формули «меч i мисль», яка означае перемiну зброi, засобiв боротьби.
Це закономiрно, так воно е. «Змiна позицiй» вiдбувалася не тiльки в нас – багато народiв у рiзнi часи обирали своiми полiтичними вождями поетiв (Хосе Мартi на Кубi, Христо Ботев у Болгарii, Шандор Петефi в Угорщинi, перелiк можна б вести й далi), проте в Украiнi полiтизацiя лiтератури набрала явноi однобокостi. Аж так багато лiтературних вождiв як Украiна не мав жоден народ свiту – не було нiде в цьому потреби.
Тому в нас лiтература стала функцiональною, а не самодостатньою, як у бiльш цивiлiзованих народiв; всi украiнськi письменники досi були i нинi е нацiонально заанггажованими, творцi незалежноi поезii традицiйно вважалися мало що не вiдступниками; гасло «мистецтво для мистецтва», що закликае до розвитку високоi штуки як самостiйного духовного самовираження, оголошувалося полiтичним грiхом, за який безжально шмагав украiнських модерних поетiв своiм критичним канчуком Іван Франко.









