На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
📚 Читайте "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Такi провiдцi нашоi нацii могли визрiти тiльки в Галичинi, яка стала украiнським П’емонтом. Не столицею, нi, наша столиця може бути тiльки в Киевi; зрештою, сам Гарiбальдi йшов своiм визвольним походом з П’емонту на Рим.
Кiлька рокiв тому повiяв новий весняний вiтер з галицького заходу на всю Украiну. Спочатку у Львовi створилося Товариство украiнськоi мови «Просвiта», вiд якого покотилася перша хвиля нашого вiдродження; у Львовi було засновано перший осередок РУХу – найбiльш популярноi полiтично-громадськоi органiзацii, яка пiдготувала демократичнi вибори i створила в украiнському парламентi першу опозицiю – Народну Раду, котра врештi-решт вирiшила полiтичну долю Украiни; 22 сiчня 1990 року з Івано-Франкiвська аж до Киева протягнувся живий людський ланцюг, який пригадав усiй Украiнi ii символiку i ствердив iдею едностi украiнських земель; з Галичини й досi розходяться по всiй Украiнi полiтичнi мiсiонери, i в Галичину на Рiздво i Великдень з’iжджаються з усiх кiнцiв Украiни, мов до Мекки, учнi, студенти, робiтники, вчителi…
Не бурчiть на мене, галичанина, моi дорогi схiдняки, почекайте хвилинку – я зовсiм не хотiв вас принизити.
Тiльки не допускаймо до себе патрiотичноi ейфорii, не забуваймо анi на мить слова Тараса Шевченка: «Правда ваша, Польща впала та й вас роздавила».
Остання в свiтi iмперiя валиться, та уламки ii тяжкi. Страшна й нахабна украiнофобiя, яка завжди була стрижнем iмперського московського месiанства, спалахнула сьогоднi блудним полум’ям в Росii: вона, бач, не мислить себе без Украiни, вона мусить мати колонiю, житницю, рабiв, бо, зайнята ремеслом завойовництва, вiдучилася сама працювати.









