Маленькі жінки

– Впевнена, що нашi поплiновi сукнi анiтрохи не гiршi за шовк. У будь-якому разi, виглядають вони дуже непогано. Твоя взагалi як новенька, а ось у своiй я пропалила дiрку на спинi, ще й на помiтному мiсцi. Навiть не знаю, що тепер з нею робити.

– Ну, спробуй у гостях сильно не метушитися i не повертатися до людей спиною, спереду ж iз сукнею все гаразд. Я вплету в зачiску нову стрiчку, а ще Мармi обiцяла позичити менi свою маленьку шпильку з перлиною. Моi бальнi туфлi вже зачекалися виходу в люди, рукавички теж у повному порядку, хоча вони не такi гарнi, як менi б хотiлося.

– Я на своi впустила склянку з лимонадом, а на новi у нас немае грошей, тож обiйдуся без рукавичок, – сказала Джо, яка нiколи особливо не переймалася своiм зовнiшнiм виглядом.

– Ти повинна бути у рукавичках, iнакше я не пiду, – рiшуче вигукнула Мег. – Рукавички – це найважливiший елемент вечiрнього вбрання, ти не можеш танцювати без них. Якщо ти будеш без рукавичок, я просто згорю вiд сорому.

– Тодi я не буду танцювати. Та й не люблю я особливо цi твоi бальнi танцi. Не бачу нiчого цiкавого у вальсi. Я бiльше люблю танцi, де треба крутитися i стрибати.

– Так, просити у мами купити тобi новi рукавички ми точно не будемо, адже вони такi дорогi. Джо, ну хiба можна так недбало ставитися до речей? Мама ж говорила, що якщо зiпсуеш рукавички, нових вона не купить до наступного сезону. Може, iх все ж можна якось вiдiпрати? – з надiею запитала Мег.

– Нi, боюся вiдiпрати iх не вийде. Але я можу просто тримати iх у руках, нiхто i не помiтить, що вони забрудненi. Або ось як ми можемо зробити: кожна з нас одягне по однiй чистiй рукавичцi, а в руках триматиме брудну. Як тобi iдея? Генiально, чи не так?

– Твоi руки бiльшi за моi, i ти жахливо розтягнеш мою рукавичку, – сказала Мег, яка буквально пилинки здувала зi своiх рукавичок.

– Тодi пiду без них. Менi все одно, що скажуть люди! – крикнула Джо i почала демонстративно читати свою книгу.

– Добре, добре, вмовила! Тiльки не забрудни i моi рукавички. І намагайся поводитися пристойно – не ховай руки за спину, не витрiщайся та не кажи «Очманiти!», якщо щось тебе здивуе. Добре?

– Не турбуйся, буду поводитися, наче тi манiрнi ляльки i намагатимусь не ставити тебе у незручне становище. А тепер iди i дай вiдповiдь на запрошення, а я дочитаю цей чудовий твiр.

Мег пiшла «з вдячнiстю приймати запрошення».