На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Професор Вільчур» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Професор Вільчур

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Професор Вільчур" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Професор Вільчур" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тадеуш Доленга-Мостович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар».
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього…
📚 Читайте "Професор Вільчур" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Професор Вільчур", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Насправдi, вiн з самого початку був пiдготовлений до такоi теми розмови.
– Я передбачав, – сказав вiн, – що iнтриги проти мене дотягнуться до вас у виглядi плiток або розумних пропозицiй.
Голова скрушно похитав головою.
– Нi, пане професоре. Вони дiйшли бiльш безпосереднiм способом. Просто я отримав доповiдну записку, пiдписану кiлькома лiкарями з нашоi клiнiки, записку, про яку я просто й вiдверто хотiв з вами поговорити. Будь ласка, оцiнiть це, пане професоре, що я приiхав сюди без якихось особливих намiрiв.
– Я вам за це щиро вдячний, пане голово, – кивнув Вiльчур.
– Не хочу чинити найменшого тиску на ваше рiшення. Найменшого, – продовжував Тухвич. – Я просто не знаю цього. Я отримав односторонне представлення справи. Додам, що маю враження, про що я щойно згадував, що вашi противники менше керуються об’ективними мотивами, а бiльше – своею амбiцiею. Незважаючи на це, я вважаю, що акцiя, розпочата проти вас пiдпорядкованим вам медичним персоналом, дорогий професоре, не може не вплинути на злагоджене функцiонування медичного закладу.
Вiльчур похмуро вiдповiв:
– Я цiлком з вами, пане голово, погоджуюсь. Я хотiв би почути звинувачення, якi менi були висунутi.
Голова потягнувся до свого портфеля.
– У мене тут копiя доповiдноi записки. Я не брав оригiнал з собою, бо на ньому е пiдписи. Звичайно, ви розумiете, я маю зобов’язання щодо певноi таемницi.
– Без сумнiву, – визнав Вiльчур.
– Природно, якщо ви приймете рiшення номер два, я вручу вам оригiнал, щоб ви могли прийняти вiдставку його авторiв. Поки що я вам подаю копiю.
Вiн передав Вiльчуровi кiлька машинописних сторiнок. Професор заглибився у читання. Як i передбачав, вiн не знайшов у доповiднiй записцi жодних нових чи значущих обвинувачень.









