Професор Вільчур

– Я цього нiколи не дiзнаюсь, – впевнено сказала вона, але вiн, здаеться, не почув ii слiв i продовжив:

– Саме молодiсть диктуе вам цi слова, саме молодiсть пiдказуе цi думки. У вас немае досвiду. Любов… любов слухаеться тiла… пiдкоряеться законам природи, а дух? Дух – це привид, його мiсце абстрактне i нiщо цьому не зарадить.

У його голосi забринiли гiркi нотки, i Люцiя сказала:

– Я в цьому не переконана i вважаю, що професор надто песимiстично дивиться на цi речi.

– Бо я в цьому переконався, – сумно посмiхнувся Вiльчур. – Може, колись я вам оповiм, може, колись. Як попередження. А тепер: ось мiй дiм. Дякую вам за приемну прогулянку i розмову. Ви добра людина, панно Люцiе.

На прощання вiн поцiлував iй руку.

Знiмаючи шубу в передпокоi, вiн поглянув в дзеркало i помiтив, що неголений.

– Юзефе, – сказав вiн до слуги, – нагадуй менi щоранку, що менi слiд голитися.

– Щодня все приготоване, – з обуренням в голосi зауважив слуга.

– Так, але я не завжди про це пам’ятаю, не завжди пам’ятаю…

Сказанi слова нагадали професоровi про сьогоднiшню статтю в однiй з газет, де знову мусолили питання про смерть Доната. Якийсь мракобiс, котрий сховався за лiтерами «доктор X. Y.», стверджував, що повне зцiлення вiд амнезii майже неможливе. Пам’ять, на думку цього невiгласа, нiколи не повертаеться повнiстю, а приступи мають повторюватися.

Який абсурд. І, використовуючи такi штучки, вони намагаються змусити його вiдмовитися вiд посади. Якби вони знали, що зараз клiнiка належить страховому товариству, вони б неодмiнно знайшли новi способи для iнтриги.

Вiльчур переодягнувся в домашнiй халат i сiв перед камiном. Юзеф принiс гарячу ароматну каву й вечiрнi газети. Може, вiн навмисно виклав iх таким чином, чи, можливо, це був просто збiг обставин, коли, глянувши на них, на першiй же шпальтi Вiльчур прочитав заголовок: «Професор Вiльчур виплатив родинi свiтлоi пам’ятi Леона Доната мiльйонне вiдшкодування».

Минуло кiлька хвилин, перш нiж вiн потягнувся за газетою.

«З’ясувалося, читав вiн, що страхове товариство, в якому був застрахований трагiчно загиблий у клiнiцi професора Вiльчура всесвiтньо вiдомий польський спiвак Леон Донат, пригрозило нещасному хiрурговi позовом про вiдшкодування збиткiв.