Цент на двох

Все розмилося у вихорi туману.

Зi звуком, який був наполовину зiтханням наполовину стогоном, вона похитнулася i впала назад у раптово протягнутi руки Кiта.

V

– Лежи спокiйно, дитино.

Вона знову заплющила очi. Вона опинилася на травi зовнi, спираючись на руку Кiта, як на подушку, а Реган промокав ii голову холодним рушником.

– Зi мною все добре, – тихо сказала вона.

– Я знаю, але просто полеж ще хвилинку. Там було занадто жарко. Джарвiс теж вiдчув це.

Вона засмiялася, коли Реган знову акуратно торкнувся ii рушником.

– Зi мною все добре, – повторила вона.

І хоча теплий спокiй огорнув ii розум i серце, вона вiдчувала себе, як не дивно, розбитою i покараною, нiби хтось тримав ii оголену душу i смiявся.

VI

Через пiв години вона, спираючись на руку Кiта, йшла довгою центральною алеею до ворiт.

– Це був такий короткий день, – зiтхнув вiн, – i менi дуже шкода, що ти почувала себе погано, Лоiс.

– Кiт, я почуваюся добре, справдi. Я хочу, щоб ти не хвилювався.

– Бiдна моя дитина.

Я не усвiдомлював, що Благословення буде для тебе занадто довгою службою пiсля поiздки сюди спекотною погодою та всього iншого.

Вона весело засмiялася.

– Я думаю, що правда полягае в тому, що я не дуже звикла до Благословення. Меса – це максимальна межа мого релiгiйного завзяття.

Вона зробила паузу, а потiм швидко продовжила:

– Я не хочу тебе шокувати, Кiте, але я навiть сказати тобi не можу, як незручно стало бути католиком. Це, схоже, вже зовсiм застарiло. Що стосуеться моралi, то деякi найбiльш нестямнi хлопцi, яких я знаю, – католики.

А найрозумнiшi хлопцi – я маю на увазi тих, хто багато думае i читае, – схоже, бiльше нi в що не вiрять.

– Розкажи менi про це. Автобусу не буде ще пiв години.

Вони сiли на лавку бiля алеi.

– Наприклад, Джеральд Картер, вiн опублiкував роман. Вiн так i котиться зi смiху, коли люди згадують про безсмертя. І ще Гова – ну, iнший хлопець, якого я добре знала останнiм часом, вiн був членом «Фi-Бета-Каппа» в Гарвардi, – каже, що жодна розумна людина не може вiрити у надприродне християнство.

Вiн каже, що Христос був великим соцiалiстом. Я тебе шокую?.

Вона несподiвано замовкла.

Кiт посмiхнувся.

– Монаха не можна шокувати. В нього професiйний iмунiтет щодо шоку.

– Ну, – продовжувала вона, – це в усьому. Все здаеться таким обмеженим. Наприклад, церковнi школи. Існуе бiльше свободи в тих речах, якi католики не можуть бачити, як-от контроль над народжуванiстю.