Надходить та година

Джайлз посмiхнувся, згадуючи ту бесiду.

– Незважаючи на моi кiлька спроб повернути свою родину, влада Схiдноi Нiмеччини цього так i не дозволила, хоча нещодавно Грета серйозно занедужала. Гадаю, вони не довiряють менi навiть бiльше, нiж британцi.

– Я зроблю все, що зможу, аби допомогти, – пообiцяв Джайлз.

– Карiн пише регулярно, але не всi ii листи доходять. У тому, що дiйшов, вона повiдомила, що зустрiла когось особливого, але це катастрофа, бо вiн не тiльки одружений, а ще й англiець i пробув у Берлiнi всього кiлька днiв.

А найгiрше те, що вона навiть не була впевнена, чи вiн вiдчувае те саме, що й вона.

– Як вона помилялася, – тихо видихнув Джайлз.

– Певна рiч, вона не згадала вашого iменi чи того, чому ви вiдвiдували росiйський сектор, бо вона надто добре усвiдомлювала, що влада читатиме ii листи. Лише коли ви зв’язалися зi мною, я второпав, що це, мабуть, про вас вона писала.

– Але як до цього був причетний Алекс Фiшер?

– За кiлька днiв пiсля того, як ви подали у вiдставку з посади мiнiстра, вiн несподiвано з’явився у Труро.

Коли вiн вистежив мене, то заявив, що ви публiчно зреклися Карiн, вважаючи ii повiею або шпигункою Штазi, i що ви дали зрозумiти головному батогу[15 - «Батiг» – головний партiйний органiзатор у британському парламентi.], що нiколи не захочете бачити ii знову.

– Але я вiдчайдушно намагався з нею контактувати, навiть iздив у Берлiн, але мене завернули на кордонi.

– Тепер я це знаю, але тодi…

– Авжеж, – зiтхнув Джайлз, – Фiшер умiв бути дуже переконливим.

– Особливо коли вiн майор, а ти просто капрал iз двома личками, – сказав Пенгеллi. – Звiсно, я спостерiгав за кожним днем судового розгляду панi Клiфтон у газетах i, як i всi решта, прочитав листа, якого Фiшер написав перед самогубством. Якби це допомогло, я був би радий сказати будь-кому, що в цьому не було й дрiбки правди.

– Добре було б, Джоне, хоча боюся, що для цього вже запiзно.

– Але лише вчора я почув по радiо, сер Джайлз, що ви все ще розмiрковуете про участь у довиборах у Бристолi.

– Уже нi. Я вiдкликав свою кандидатуру. Не можу нiчого робити, поки знову не побачу Карiн.

– Природно, що як ii батько я вважаю, що вона того варта, але це все одно пекельна жертва.

– Ви гiршi за мого агента, – Джайлз уперше засмiявся.

Вiн ковтнув iще пива, i чоловiки сидiли якийсь час мовчки, перш нiж Джайлз наважився запитати:

– А Карiн справдi вагiтна?

– Та де там.