Надходить та година

Гаррi повернувся до Аарона спиною й гукнув таксi.

– Куди?

– Я ще не впевнений, – сказав Гаррi, – але ви можете пiд’iхати он на той рiг вулицi i забрати пана, який там стоiть?

Таксi зупинилося на iншому боцi вулицi. Гаррi опустив скло.

– Стрибайте сюди! – гукнув вiн.

Аарон пiдозрiло зазирнув досередини, але, побачивши Гаррi, хутко приеднався до нього на задньому сидiннi.

– Ви пiдписали контракт? – такими були першi його слова.

– Нi, не пiдписав.

– А як щодо контракту Бабакова?

– Вiн досi в мене, – сказав Гаррi й торкнувся внутрiшньоi кишенi свого пiджака.

– Тодi ми на конi.

– Ще нi. Я переконав панi Бабакову, що вона мае обмiняти чек «Вiкiнга» на сто тисяч доларiв.

– Рятуйте! – застогнав Аарон.

– Куди iдемо? – знову запитав таксист.

– Центральний вокзал, – звелiв Гаррi.

– А ви не можете просто зателефонувати iй? – поцiкавився Аарон.

– У неi немае телефону.

6

– Це вперше я дiзналася, що ти робиш щось непристойне, – зауважила Емма, наливаючи собi другу фiлiжанку кави.

– Але це, безумовно, справедливо з точки зору моралi, – виправдовувався Гаррi. – Врештi-решт, мета завжди виправдовувала засоби.

– Дуже сумнiвно. Не забувай, що панi Бабакова вже пiдписала контракт i прийняла чек до оплати.

– Але вона його не обготiвкувала й у будь-якому разi була впевнена, що книгу Анатолiя видасть «Вiкiнг».

– І вiн видав би.

– Але не Аарон Гiнзбург, iз яким вона уклала угоду.

– Суддя Вищого суду мiг би визнати це цiкавою юридичною колiзiею. А хто тодi видаватиме Вiльяма Ворвiка, якщо тепер ти вже не з «Вiкiнгом»?

– «Гiнзбург-прес». Ми з Анатолiем станемо першими авторами нового видавництва, й Аарон подаруе менi нову авторучку.

– Нову авторучку?

– Це довга iсторiя, яку розповiм, коли ти повернешся iз засiдання правлiння, – мовив Гаррi, розбиваючи вершечок яйця.

– Я все ще дивуюся, як це Малберрi не врахував, що Аарон може створити власне видавництво, i не включив цей пункт у документ про злиття, який забороняе викрадати авторiв «Вiкiнга».

– Я впевнений, що вiн розглядав таку ймовiрнiсть, але якби вiн ввiв такий пункт в угоду, адвокати Аарона вiдразу ж збагнули б, що вiн задумав.

– Можливо, вiн сумнiвався, що Аарон матиме достатньо ресурсiв для створення нового видавництва.

– Тодi вiн дуже помилився, – зронив Гаррi.