Повне зібрання творів

Вони лише повторюють те, що iм кажуть… У себе на планетi я мав квiтку, i вона завжди перша озивалася до мене…»

Роздiл XX

Довго йдучи крiзь пiски, скелi та снiги, Маленький Принц зрештою натрапив на дорогу. А всi дороги ведуть до людей.

– Добрий день! – привiтався вiн.

Перед ним виднiв сад, заквiтчаний трояндами.

– Доброго здоров’я! – вiдповiли троянди.

Маленький Принц придивився до них. Усi вони були схожi на його квiтку.

– Хто ви? – приголомшено запитав вiн.

– Ми троянди, – вiдповiли квiти.

– Ох! – зойкнув Маленький Принц.

І почувся страшенно пригнiченим. Його квiтка розповiдала, мовляв, вона у свiтi едина i неповторна. А тут iх тисяч п’ять, усi однаковi, i то тiльки в одному саду!

«Вона б дуже засмутилася, – сказав вiн собi, – якби побачила цей сад… страхiтливо кашляла б i вдавала б, нiби вмирае, щоб уникнути глузувань. А я був би змушений удавати, нiби пiклуюся про неi, бо iнакше, щоб i мене принизити, вона б i справдi вiддалася смертi…»

Згодом Маленький Принц знову сказав собi:

«Я думав, нiби я багатий на едину у свiтi квiтку, а маю звичайнiсiньку троянду.

Упавши на траву, Маленький Принц заплакав.

Роздiл XXI

Саме тодi з’явився лис.

– Добрий день! – привiтався вiн.

– Доброго здоров’я! – чемно вiдповiв Маленький Принц, озирнувшись, але нiкого не побачивши.

– Я тут, – озвався голос, – пiд яблунею.

– Хто ти? – запитав Маленький Принц. – А ти гарний.

– Я лис, – вiдповiв лис.

– Ходи пограйся зi мною, – попросив Маленький Принц. – Менi страшенно сумно.

– Я не можу гратися з тобою, – заперечив лис. – Я не приручений.

– Ох! Вибач! – збентежився Маленький Принц. Але пiсля роздумiв додав: – А що означае слово «приручити»?

– Ти не тутешнiй, – здогадався лис. – Чого ти шукаеш?

– Я шукаю людей, – вiдповiв Маленький Принц. – Що означае «приручити»?

– Люди, – пояснив лис, – мають рушницi й полюють.

– Нi, – заперечив Маленький Принц. – Я шукаю приятелiв. Що означае «приручити»?

– Це дуже забута дiя. Вона означае «створити зв’язки».

– Створити зв’язки?

– Звичайно, – кивнув лис. – Ти для мене тiльки хлопчик, достоту схожий на сотню тисяч хлопчикiв. Я не маю потреби в тобi.