На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Відрубність Галичини» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Відрубність Галичини

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Відрубність Галичини" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Відрубність Галичини" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Іван Франко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До вибраної публіцистики та есеїстики І вана Франка увійшли як добре відомі, так і заборонені в радянський час твори, а також ті, що були спотворені цензурою. Есеї були вибрані за їхньою актуальністю у наш час та за сьогоднішніми запитами читачів.
Нікого не залишать байдужими статті Каменяра про проблемні стосунки українців з поляками і росіянами, бо ці теми є пекучими й зараз. Стаття «І ми в Європі» показує нам, як грубо і тотально мадяризували угорці закарпатське населення, як замикали школи, переіначували географічні назви, затираючи будь-який слід по українцях.
З цікавістю читач довідається про всі підступи москвофільства, фінансованого Москвою. Адже це теж сьогодні, в час війни, є актуальною проблемою. Поруч з цими архіважливими статтями поміщено й розділ, присвячений народним віруванням.
📚 Читайте "Відрубність Галичини" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Відрубність Галичини", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Той сам кореспондент додае, що Кобилиця «ходив горами в товариствi кiлькох сот узброених гуцулiв, видавав засуди, iменував самовiльно суддiв (певне, вiйтiв, по-нiм. Richter) i присяжних, а так само й iнших начальникiв на мiсце домiнiй». Гельферт на пiдставi якоiсь подiбноi реляцii додае, що по селах, куди вiн заiжджав, народ зустрiчав його святочно, з гуком дзвонiв та вистрiлами пiстолетiв; Кобилиця всюди говорив промови i остерiгав перед «зрадою» панiв та урядникiв. Про сей об’iзд Кобилицi селами понад Черемошем оповiдав менi й Осьвiцинський у Довгополi.
Здаеться, що при кiнцi падолиста Кобилиця устроiв народнi збори також у Селетинi; про се не згадуе анi о. Бiлинкевич, анi жадна iнша реляцiя, але наводять на сей догад ось якi слiди.
Колис хокiв, Кобилице, з жiнков газдувати,
Було не йти у Сельитин людий бунтувати.
До 1843 р. сей куплет не може належати, бо тодi в Селетинi не було нiякого бунту. Але з 1848 р. маемо певну звiстку, що 29 падолиста до Селетина вислано 13-ту компанiю 41 полку для заспокоення селянських розрухiв; у Селетинi вiйсько стояло цiлий мiсяць, бо аж 28 грудня вернуло до Чернiвець.
VI
Селянський рух у гуцульськiм закутку Буковини застав тамошню власть майже зовсiм не приготовану. До самого кiнця жовтня власть жила в ненастаннiй тривозi, ждучи польського повстання в Галичинi. Та й у самих Чернiвцях не було спокою.











