На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Відрубність Галичини» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Відрубність Галичини

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Відрубність Галичини" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Відрубність Галичини" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Іван Франко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До вибраної публіцистики та есеїстики І вана Франка увійшли як добре відомі, так і заборонені в радянський час твори, а також ті, що були спотворені цензурою. Есеї були вибрані за їхньою актуальністю у наш час та за сьогоднішніми запитами читачів.
Нікого не залишать байдужими статті Каменяра про проблемні стосунки українців з поляками і росіянами, бо ці теми є пекучими й зараз. Стаття «І ми в Європі» показує нам, як грубо і тотально мадяризували угорці закарпатське населення, як замикали школи, переіначували географічні назви, затираючи будь-який слід по українцях.
З цікавістю читач довідається про всі підступи москвофільства, фінансованого Москвою. Адже це теж сьогодні, в час війни, є актуальною проблемою. Поруч з цими архіважливими статтями поміщено й розділ, присвячений народним віруванням.
📚 Читайте "Відрубність Галичини" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Відрубність Галичини", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiрнiше пiдхопив духу тоi промови автор згаданоi вже польськоi кореспонденцii «з Чернiвець пiд кiнець грудня», кажучи, що Кобилиця «в горах пiдбурив хлопiв на циркул i зверхностi мiсцевi, пiдмовив iх, аби кинулися на чужу власнiсть, припняв собi до грудей бiлу стяжку, нiбито подарунок вiд цiсаревоi, i оголосив, що три вiдзнаки депутата на його убраннi – то цiсарськi ордери, котрi отримав на те, аби в горах зробив порядок». Ся кореспонденцiя посередньо потверджуе звiстки, зiбранi о. Бiлинкевичем.
Коли вiрити звiсткам кореспондента тарнiвськоi «Zgody» з дня 1 грудня, то на тiй «сесii» прийшло до суперечки мiж Кобилицею й деякими громадськими начальниками.
Тi люди, призвичаенi до послуху й покори перед урядниками, спротивилися словам Кобилицi, щоб слухати лише його одного. «Коли деякi вiйти, – пише кореспондент, – спротивилися тому, Кобилиця вiдiбрав тим сперечникам iх уряд й iменував iнших замiсть них, окружив себе множеством узброеного народу i носив свiй посольський медаль на бiлiй стрiчцi, розповiдаючи, що одержав його вiд цiсаря за якiсь своi заслуги.
Обi тi «сесii» мусили вiдбутися десь коло половини падолиста, швидко одна по другiй. Невважаючи на острi промови Кобилицi, ми не чуемо про нiякi злочини в Гуцульщинi: нiкого не вбито, не обрабовано; не було нападiв анi на двори, анi на особи, лиш один кореспондент «Polski» говорить, що Кобилиця нападав на двори й вибирав вiд панiв контрибуцiю, та про се не знае нiчогiсiнько орган панiв «Bucovina», що вiд свого почину в 1849 р.
Кореспондент «Gazety Lwowskiej» з кiнця грудня подае надто, що Кобилиця наложив на гуцулiв податок – по сорокiвцевi та дiлетцi кукурудзи вiд нумеру. Сього твердження ми не можемо нiчим сконтролювати, та воно не видаеться менi правдоподiбним; анi о. Бiлинкевич, анi iншi спомини про таке вибирання податку не згадують.











