Круговерть

Френк, багряний вiд лютi, верещить, наче його рiжуть. Гелен квапливо хапае його за плечi, намагаючись усе пояснити. Чоловiк скидае руки дружини з рамен, вiдштовхуе iх – один раз, двiчi, тричi кидае нею в рiзнi боки – режисер продемонструе, як це робити – а потiм штовхае жiнку вiд себе на пiдлогу, скорчену, розчавлену, згорьовану.

– Бiльше нiколи! – лементуе вiн, кидае на дружину прощальний погляд i продираеться з будинку крiзь юрбу зiвак iз вибалушеними очима.

А тепер, тому що це життя, а не вистава, публiка мае вийти в справжнiй вестибюль свiту, там узяти шлюб, померти, постарiти, розбагатiти, збiднiти, стати щасливими або сумними пiд час антракту довжиною в двадцять рокiв, що передуватиме повторно пiднятiй завiсi.

Панi Баррi успадкувала крамницю i будинок. У тридцять вiсiм рокiв вона могла затьмарити багатьох вiсiмнадцятирiчних панночок на конкурсi краси як за балами, так i за загальними результатами. Лише кiлька людей запам’ятало цю весiльну комедiю, але жiнка не робила з цього таемницi.

Якось один середнього вiку заможний правник, котрий купував собi папiр i чорнило, перехилившись через ляду, попросив молодицю вийти за нього замiж.

– Я вам дуже вдячна, – весело вiдгукнулася Гелен, – але я вийшла замiж за iншого ще двадцять рокiв тому. Вiн був бiльше гусаком, нiж чоловiком, але я гадаю, що ще досi кохаю його. Востанне я бачила його через пiвгодини пiсля шлюбноi церемонii… Потрiбне копiювальне чорнило чи просто для писання?

Юрист церемонно вклонився над лядою зi старовинною вишуканiстю i залишив шанобливий жiнцi поцiлунок на тильному боцi руки.

Бiзнес завмирав, i вона вивiсила оголошення «Є вiльнi кiмнати». Два великi покоi на третьому поверсi були готовi прийняти гостей. Охочi регулярно прибували й iз жалем вiдходили, бо оселя панi Баррi була храмом акуратностi, комфорту та смаку.

Одного дня завiтав скрипаль Рамонтi й зайняв одну кiмнату нагорi. Метушня i гамiр у центрi мiста ображали його витончений слух. А один приятель порекомендував йому цю оазу в пустелi галасу.