На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Санькя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Санькя

Автор
Дата выхода
01 октября 2015
🔍 Загляните за кулисы "Санькя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Санькя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Захар Прилепин) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Санькя» – героїчний роман про молодих ідеалістів, які протистоять жорстокому бездарному ладу, сучасна версія «Матері» Максима Горького. Початок двохтисячних. Мітинги, бійки, спалення «Макдоналдсів», допити в «органах», любов до Батьківщини і любов до дівчини, ненависть до «буржуїв» і до влади, свинцева безнадія російського побуту з його пияцтвом, брудом, злиднями, відсутністю у людей будь-якої надії на краще і вогнище приреченої революції у фіналі… І на тлі всього цього – доля головного героя роману Сашка Тишина, якого бабуся з дідусем ласкаво називають Санькя. Він намагається змінити світ, проте у який спосіб?…
📚 Читайте "Санькя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Санькя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мати не збиралася замiж, Сашко не пив у тому розумiннi, у якому запитувала про це бабуся, про роботу вiн щось збрехав. Вiн працював, але лiньки було пояснювати, ким. Для старих робота – це землю орати, або – завод, або лiкарня, або школа… І вони мають рацiю. Але сьогоднi така праця стала – у бiльшостi випадкiв – долею людей не дуже щасливих, загнаних життям.
Бабуся, як це називали в селi, «пiднесла чарчину», i Саня iз задоволенням випив самогону пiд м’ясце й картоплю, щоб хоч якось розвiятися. Випив раз, i два, i три.
У сусiднiй кiмнатi помирав дiдусь. Сашко з апетитом iв. Вiн зголоднiв. Коровайчики були все так само, як у дитинствi, смачнi. Бабуся розповiдала про те, що вiдбулося останнiм часом у селi.
У крайньому по вулицi будинку жив мужик на прiзвисько Хомут. Сашко добре знав його. Хомут урятував його, Сашка. І батько знав Хомута, вони дружили – якоюсь безмовною, тихою дружбою.
Хомут був здоровий, ясноокий, сильний, як кiнь. Минулого лiта повiсився. До нього приiхали з мiста сини, допомогти з городом.
Посварився й сказав: «Зараз я вам покажу!» Пiшов у будинок. Сини махнули рукою й продовжили роботу. Коли прийшли, виявили батька в сараi – повiсився на бантинi, пiдiгнувши ноги. Немае тепер Хомута.
Через двiр вiд рiдного Сашкового будинку разом iз своею матiр’ю жив мужик на прiзвисько Комiсар. Комiсаром його прозвали за те, що вiн останнi рокiв п’ять бив байдики, лише спостерiгав за селянами, iз самого ранку стоячи в загородi й обiпершись на неi.
Два сини близькоi сусiдки загинули ще тодi, коли розбився молодший Сашкiв дядько, – i сусiдчинi пацани теж розбилися, i теж на мотоциклах.
Як було: в останнi роки колишньоi влади селянство наростило, нарештi, м’ясце, надбало грошенят. Перше, що робить житель сiльський, який працював усе життя до сьомого поту, – дитя свое балуе, якого б вiку воно не було. Саме за тих рокiв уся пацанва сiльська зажадала пересiсти з велосипедiв на мотоцикли. У селi не те що даiшникiв не було – там i дiльничного нiхто не бачив по пiвроку, так що iздили всi п’янi.











