Дон Жуан

2

Був Кемберленд – отой м’ясник iз ятки,

i Вулф, i Гренбi, славленi без мiр,

Бургойн i Веллiнгтон, яких нащадки

ще не стомились славити з тих пiр —

всi «дев’ять поросят одноi матки»,

як говорив колись у нас Шекспiр.

Був Бонапарт i Дюмур’е, которi

увiчненi в «Кур’ерi» й «Монiторi».

3

Дантон, Брiссо, Марат i Лафайет

себе зумiли славою укрити,

i досягли своiх вiйськових мет

Барнав i Гош – французькi фаворити.

Було чимало й ще. Про всiх поет

в своiй поемi мiг би говорити.

Цi iмена повсюди в свiтi знано,

але вони римуються погано.

4

Був Нельсон – бог вiйни на Альбiонi,

але змiнився напрямок подiй,

i Трафальгар поглинули бездоннi

лiта, в яких побляк i той водiй.

Вiднинi вже моряк, як в роки ?нi,

не викаже пiхотi гонор свiй.

Король наш повернув до сушi круто,

Тож i Дункана, й Нельсона забуто.

5

Були й до Агамемнона тямущi,

якi чинили лихо та добро,

але вони забулися – тому що

минуло iх поетове перо.

Хто в тому винен? А донинi сущi,

сказати б, не захоплюють… i про

таких не створиш гарного романа.

Ось я чому i вибрав Дон Жуана.

6

«In medias res»[44 - Занурюючись у суть справи (латин.).] епiчно починати —

це правило Горацiя. Затим

уявлення герой повинен дати

про все, що спершу коiлося з ним:

про рай, чи грот, чи сад побiля хати

з шатроподiбним деревом старим,

де наш герой обняв свою кохану

i де пилось, як в тишi ресторану.

7

Такий був метод – наслiдок звичаю.

Але, на щастя, метод цей не мiй.

Я починать з початку полюбляю,

дотримуючись розвитку подiй.

Тому з батькiв героя й починаю,

хоч темi буду змушений отiй

вiддати гибель часу i роботи,

якщо ви, розумiеться, не проти.

8

Вiн родом iз Севiльi. Саме звiдти,

де помаранчi й дами – золотi.

Не марно твердять: той не жив на свiтi,

хто не вiдвiдав рай той у життi.

Ще Кадiс е… про нього говорити

я трохи згодом маю на метi.

Отож батьки у злагодi та мирi

жили в Севiльi, при Гвадалквiвiрi.

9

Гiдальго був i лицар знаменитий

Жуанiв батько, тобто дон Хосе.

Пiд ним скакун, мов з вершником iзлитий,

бувало, мчить стрiлою – не повзе.

І родовiд такий, що – не запитуй:

не кожного так доля вознесе.

Тож дон Хосе i народив героя,

а той… не мовлю поки що того я.

10

Освiчена була в Жуана мати

i мала теж достоiнства своi.

Їi добропоряднiсть порiвняти

могли хiба що з розумом ii.