На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Синдром зародка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Синдром зародка

Автор
Дата выхода
02 января 2016
🔍 Загляните за кулисы "Синдром зародка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Синдром зародка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ані Лібро) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Навіщо на планеті з'являються діти із зайвою хромосомою? Відповідь проста: це синдром зародка. Хвороба любові. Вірус, який знаходиться всередині кожного з нас. Маленький людський зародок, що зачепився одного разу за стінки матки, наполегливо і безкорисливо відкриває цю таємницю не тільки своєї матері, але кожній людині і навіть цілому народові. Ліза - наша сучасниця, найзвичайнісінька жінка, киянка з двома дітьми. Вона живе на Позняках, розлучена і мріє знайти чоловіка, який зробив би її щасливою. Нічого особливого, як у всіх. Робота не за фахом, необхідність виживати, бажання подолати самотність і сімейну карму незаконних народжень і невезіння. Ставши свідком самогубства незнайомої жінки, Ліза несподівано розуміє, що живе якось не так і що пов'язана з цією подією міцними нитками пам'яті і власної долі. Щоденник самогубці приводить Лізу у дитячий будинок. Поступово вона позбавляється від егоїзму і легковажності і замість пошуків обранця, який міг би дати їй щастя, пробує сама бути комусь корисною. Вона не просто заражається синдромом зародка, але відкриває для себе чудовий і рятівний сенс цього загальнолюдського захворювання, здатного зробити наше життя щасливим.
📚 Читайте "Синдром зародка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Синдром зародка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Я назвав ii «Єлизавета». Це дивовижний сорт. Вiн не боiться протягiв i стiйкий до посухи. Фiалки дуже примхливi… – вiн посмiхнувся i простягнув Лiзi горщик.
Ось дивак! Пiв на першу ночi, а вiн фiалки даруе.
– Дякую, – на мить ошелешена, вона, нарештi, здогадалася посмiхнутися, але тут же повчальним тоном додала. – Не втрачайте бiльше ключiв в темних коридорах, бо вам доведеться перетворюватися на свiтляка. Добранiч.
– На добранiч, Лiза. Ви смiлива… – згадавши кухонний нiж, додав вiн i посмiхнувся.
«Смiлива» сусiдка трохи постояла з другоi сторони закритоi дверi i вiдчула, як у ii мозку зовсiм трохи, на якихось пару мiлiметрiв, щось зрушилося.
«Все-таки дивнi iстоти цi чоловiки. У них безумовно щось е!» – подумала вона i пiшла спати.
* * *
Наступного дня Лiза прокинулася вiд дивного вiдчуття. З самого початку, як тiльки вiдкрила очi.
Їй наснилися вiршi. Так ясно i виразно збудованi в катрени римованi рядки.
Вона складала вiршi з дитинства. Незлiченна кiлькiсть маленьких i великих «шедеврiв», спiшно написаних на клаптиках газет i аркушиках iз закрученими краями, губилася серед старих паперiв, квитанцiй та книг. Згодом цi шедеври здавалися в макулатуру i безслiдно зникали разом з далекими рожевими миттевостями творчостi, коли вдавалося лiтати увi снi i говорити направо i налiво всiлякi дурницi.
Ставши дружиною i матiр'ю, подруга закинула подалi поетичнi вправи. Так i не знайшовши захоплених шанувальникiв i переконавшись у своiй бездарностi, вона залишила творчiсть генiям i зайнялася земними турботами про вирощування потомства.
Але, чи то сонечко свiтило сьогоднi iнакше, чи то лiто, нарештi, вичерпалося, i тiнi на стелi намалювали якусь неймовiрну картину. Щось таемниче i чарiвне разом з поетичними формами золотими нитками звисало зверху i заплутувало ii, немов лялечку, в кокон особливих, чарiвних емоцiй. Як у дитинствi напередоднi Дня народження, коли в очiкуваннi гостей i подарункiв ти занурюешся в передчуття щастя.





