На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Судний день» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Судний день

Автор
Дата выхода
28 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Судний день" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Судний день" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ярослав Яріш) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»…
Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії?
На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія.
Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…
📚 Читайте "Судний день" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Судний день", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Цi люди мають у своiх руках неабияку силу. Я впевнений у тому, що нi сьогоднi, нi навiть через десять рокiв нам iз ними не вдасться домовитися. Таким можна тiльки зламати хребта…
Мельхiседек уважно його слухав, не зрозумiючи, чого вiд нього хочуть. Вiн збирався сюди, щоб давати пояснення, вислуховувати догану, а натомiсть чуе князiвське одкровення.
– Не зовсiм розумiю вас, княже.
Князь заходився знову пояснювати.
– Я дуже цiную роботу, котру ви виконали. Проте я переконаний, що зараз ваша присутнiсть буде бiльш потрiбною там, на Украiнi.
– Але ж я делегований до сейму. Мое мiсце тут, – запротестував iгумен. – До того ж на Украiнi мене чекае розправа…
Князь добре знав iсторiю цього чоловiка: якби польськi пани i духовенство впiймали його на Украiнi, то й справдi вчинили б iгумену жахливу смерть. Принаймнi, пiвтора року тому його мало живцем не замурували у однiй iз келiй пiсля довгих мук i тортур. А все через те, що iгумен робив чималу роботу для того, аби об’еднати православнi церкви i монастирi задля боротьби з католиками.
– Розумiю, але справа в нас дуже делiкатна, а ваша поява для шляхти – як червоне для бика… Та нiчого, сподiваюся, на Украiнi у вас е багато своiх послiдовникiв…
Ігумен спохмурнiв.
– Я вiдмовляюся будь-що розумiти. Ви, ваша свiтлосте, говорите загадками, а я з дитинства не вмiю iх розгадувати.
Князь з досадою зiтхнув.
– Шановний панотче, ну ви ж самi iздили до Петербурга, просили в ii величностi допомоги проти католикiв та унiатiв. Чи ви гадаете, що вам i вашому народовi допоможуть якiсь комiсii й сеймова балаканина? Росiйськi солдати – ось що вам допоможе. Росii вже набридли тi польськi магнати-вискочки, i ми вирiшили взяти iх за… горло.
Лице iгумена ще бiльше потемнiло.
– Я не хочу вiйни у своему домi. Так, сам я готовий терпiти за вiру православну, але не хочу бачити, як гинуть нашi дiти – це надто висока цiна.
– А вiйни не буде, – спокiйно заперечив князь.






