Судний день

– Їi величнiсть каже, що нашим обов’язком е заступитися за православних на Правобережжi Днiпра. А на мою думку, треба пiти i польським магнатам надавати по руках, а короля iхнього вiдтягати за вуха, – вiдповiв фаворит, знову зiгнувшись над столом. Присутнi багатозначно переглянулися. Навiть крiзь пiтьму можна було побачити посмiшку, яка з’явилась на обличчi князя.

– Устами фаворита матушки глаголить iстина, – сказав вiн.

Усi присутнi, крiм самого фаворита, його зрозумiли. А той тим часом закотив наступний шар у лузу.

– Отже, ii величнiсть мае намiр виступити проти полякiв, – сказав губернатор.

– Не проти полякiв, а проти магнатiв, якi своеволять i виступають проти короля, – поправив арокурор. – Так чи iнакше, а землi Правобережжя треба буде брати пiд свiй контроль.

– Це правда. Тамтешнi православнi сплять i бачать себе пiд протекторатом царицi-матiнки. Малоросiю треба об’еднати пiд нашою рукою, – це вже обiзвався граф.

Фаворит тим часом продовжував успiшно заганяти шари у лузи.

– Але ми не можемо ввести вiйська на Правобережжя. Тодi ми посваримося не тiльки з поляками, але i з Австрiею, Пруссiею, не говорячи вже про туркiв, – зауважив губернатор. У графа нiби вже була готова вiдповiдь:

– Ми не можемо ввести вiйська у мирний час. Але якщо ситуацiя у наших сусiдiв полякiв буде настiльки напружена, що вийде з берегiв, наче повiнь навеснi, ми змушенi будемо перейти Днiпро для того, щоб захистити своi кордони.

На деякий час знову запала мовчанка. Усi спiвбесiдники гарячково думали. Заговорив князь.

– Скоро буде сейм. Офiцiйно на ньому ми будемо захищати православних, iх права. Мусимо заключити такий трактат з поляками, щоби спровокувати магнатiв на заколот проти короля. Вiн попросить допомоги, тодi ми смiливо зможемо ввести вiйська на Правобережжя, нiби для наведення порядку, а самi окупуемо цi землi.

Усi присутнi тут, а особливо князь, чудово розумiли, яку роль у життi кожного з них може вiдiграти комбiнацiя, яку зараз можна розiграти на польськiй шахiвницi. Король Станiслав, як i декiлька його попередникiв, зробив спробу урiзати права магнатiв, якi по сутi керували державою. До цього його спонукала цариця Катерина, яка i «пiдсадила» його на престол. Проте магнати не здавалися. Назрiвав конфлiкт.