Судний день

І чи не вони це часом намовляють вас проти польського короля. Та, як би там не було, ви придворний, i маете деякi обов’язки перед своею iмператрицею.

Фаворит «вiдвiсив» ii величностi глибокий поклiн, ще раз поцiлував руку й вийшов з кiмнати.

В одному з кабiнетiв палацу зiбралися п’ятеро чоловiкiв. Хоч у кабiнетi були зручнi дивани, проте цi панове залишалися стояти, переступаючи з ноги на ногу. Щось дуже тихо перемовлялися – в кабiнетi витав дух чималого напруження. Одягненi хто у багатий свiтський одяг, хто в розкiшний мундир, мали державнi вiдзнаки найвищого рiвня.

Їхнi обличчя були зосередженi, всi нiби на щось чекали.

Темнi густi штори повнiстю закривали вiкна. Посерединi стояв великий бiльярдний стiл, що займав основну частину примiщення. Його добре освiчували два канделябри, якi висiли над ним. Шари були уже розкладенi у вiдповiдному порядку, гравцi тримали у руках киi.

Дверi кабiнету вiдчинилися i всередину ввiйшов фаворит – пан Григорiй.

– Прошу мене вибачити за запiзнення, панове, мене затримала iмператриця.

– Ми на вас чекали. Тепер, гадаю, можемо починати, Григорiю Григоровичу… – Князь надав фавориту право першому розбивати шари.

– Прекрасно, – вiдповiв той, беручи у руки бiльярдний кий.

Вiн розбив вдало – вiдразу два шари закотилися у лузи.

– Як здоров’я матiнки-iмператрицi? – запитав князь.

– Вашими молитвами, панове, – вiдповiв фаворит, обходячи стiл з другого боку. – Їi величнiсть вся у справах.

– Я впевнений, що цi справи прямо стосуються майбутнього варшавського сейму.

Не бажаете подiлитися з нами планами ii величностi, пане Григорiй?

Фаворит зiгнувся над столом, ударив по одному з шарiв – цей удар також виявився влучним. У кабiнетi запала напружена мовчанка. Взагалi, з появою пана Григорiя всi присутнi звернули своi погляди на нього, нiби саме вiн мiг розсiяти ту напруженiсть, яка панували тут досi i апогей якоi саме наступив. З фаворитом iмператрицi, який мав завжди доступ до ii покоiв i який деякою мiрою мiг впливати на ii рiшення, були пов’язанi надii цих панiв.

Саме заради Григорiя органiзовувалися довгi партii в бiльярд або в карти, влаштовувалися бали, карнавали, полювання та iншi веселостi, якi так полюбляв фаворит. При таких оказiях вiд нього можна було почути багато цiкавого. В свою чергу пан Григорiй як губка втягував у себе «мудрi iдеi» своiх друзiв, запалювався ними i неодмiнно вiд свого iменi вкладав iх у вуха iмператрицi.