На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Павло Харитоненко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Павло Харитоненко

Автор
Дата выхода
07 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Павло Харитоненко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Павло Харитоненко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентина Скляренко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Павло Іванович Харитоненко – особистість, можна сказати, грандіозна. Він успадкував від батька, Івана Герасимовича, найбільше в російській імперії об’єднання цукрових заводів і за роки своєї праці зумів зміцнити його і збільшити. До 1914 року статки Харитоненка досягли 60 млн рублів, його земельні володіння становили 56 тис. десятин (не рахуючи орендованих), а в Державному банку у нього була кредитна лінія в 9 млн рублів. Тож П. І. Харитоненка по праву називали королем «цукрової держави».
Але в історію він увійшов ще й як один з найвідоміших меценатів Російської імперії. Харитоненко зібрав одну з найбільших в Росії колекцій живопису, очолював московське відділення російського музичного товариства, фінансував будівництво в Києві пам’ятника Богдану Хмельницькому… А те, що він зробив для свого улюбленого міста Суми, навіть перерахувати складно: побудував дитячу лікарню, кадетський корпус, міст через річку, замостив бруківкою головні вулиці, оплачував навчання студентів… Згідно із заповітом в Сумах Харитоненко і був похований.
📚 Читайте "Павло Харитоненко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Павло Харитоненко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Серед них широко вiдомi найбiльшi пiдприемницькi династii терещенкiв, Яхненкiв-Симиренкiв, Галаганiв, Чикаленкiв, якi з поколiння в поколiння створювали своi промисловi iмперii. Їхня дiяльнiсть, що в роки радянськоi влади замовчувалась або подавалася одiозно, тепер стае дедалi вiдомiшою, а вiдтак заслуговуе на всенародну повагу. З украiнських пiдприемцiв найбiльш висвiтлено у пресi постать Миколи Артемовича терещенка, але слiд зауважити, що основний акцент у публiкацiях про нього досi робиться радше на його меценатствi й благодiйностi, нiж на економiчних заслугах.
Не краще стоiть справа i з тим, як зображуеться дiяльнiсть iнших представникiв економiчноi елiти Украiни. В iсторii вiтчизняного бiзнесу дотепер багато бiлих плям i незаслужено забутих славних iмен. До таких належить славнозвiсна династiя сумських цукрозаводчикiв Харитоненкiв. У дореволюцiйних довiдниках ii представникiв називали «самородками з простого народу» i «капiталiстами-благодiйниками». Пiсля революцii про них довгий час зовсiм не згадували.
У зв’язку з цим варто навести слова вiдомого американського вченого Джорджа Гiлдера. Вiн стверджував, що «суспiльство завжди у великому боргу перед пiдприемцями, якi пiдтримують його i якi рiдко мають зиск у тiй мiрi, в якiй iх отримуе навiть найменша частина суспiльства».











