Евотон: початок

– Так, – Велфарiй пояснював далi: – Отож якщо джерело частинок негативного заряду рухаеться в просторi вiд точки «А» до точки «Б», то заряд частинок точки «А» за певний час набуде нейтрального, а заряд частинок точки «Б» – негативного значення. Утiм, на практицi не все так просто. Бо кiлькiсть частинок, якi отримали належний заряд, здатна також безпосередньо впливати на концентрацiю iншоi матерii у Всесвiтi – свiдомостi.

– Гнiваешся – отже, генеруеш частинки з негативним зарядом, – малюк демонстрував неабияку сумлiннiсть.

 – Потiм такий стан вони передають частинкам простору, збiльшуючи кiлькiсть негативного заряду. А потiм вони нищать таку матерiю, як свiдомiсть.

– І тому це призводить до ii деградацii, – лагiдно поставила логiчну крапку Злата. – У цьому полягае ще один парадокс вдосконалення: аби свiдомiсть динамiчно розвивалася, iй потрiбна бiологiчна матерiя, яка володiе емоцiями.

– Утiм, необхiдно пам’ятати, що процес розвитку мiстить дуже широкий спектр – як деградацiю, так i вдосконалення, – пiдхопив Вел.

 – Інакше кажучи, розвиватися можна, рухаючись як вниз, так i вгору, – Велфарiй звiв вказiвний палець правоi руки до неба.

* * *

Чоловiк зручно влаштувався у крiслi i роздратовано тарабанив по елегантному столику пальцями лiвоi руки поряд з округлим пласким предметом чорного кольору. За вiдкритим вiкном голосно спiвав натхненний до самозабуття джезiс. Лискучi пiр’iни на крилах виблискували переливчастими кольорами: вiд темно-жовтого до фiолетового. Пiд великим оранжевим дзьобом мерехтiла зiркою слiпучо-бiла пляма, вiд якоi розбiгалися по тiлу коричневi смужечки.

На головi стовбурчилися три чубчика: один на макiвцi i два з бокiв. Чарiвливi спiви чергувалися з паузами, пiд час яких птах завзято чепурився.

Чоловiк дочекався перерви у спiвi джезiса, розплющив зеленi очi, мляво взяв зi столу чорний предмет i легким рухом кинув його перед собою. Торкнувшись пiдлоги, прилад iз отвору в центрi викинув угору голограму iншого чоловiка.

– Ви знайшли ii? – холодно спитав зеленоокий.

– Нi, але ми вживаемо всiх можливих заходiв, – озвалась голограма.

– Залучайте максимально, понад усi обмеження, владу i силу представникiв мiсцевоi цивiлiзацii. Використовуйте всi доступнi для нас можливостi до початку Подii… Часу майже не залишилося…

– Все зрозумiло. Дозвольте розпочати?

– Виконуйте негайно!

Голограма зникла. Чоловiк вiдкинувся на спинку крiсла i знову заплющив очi, насолоджуючись спiвом джезiса.