Евотон: початок

Наразi, на мою думку i моiх колег з Центру космологii, внаслiдок пришвидшення нашого прогресу ми впритул наблизилися до п’ятдесятого рiвня.

– Отже, – завзято втрутився малюк, – цiлком ймовiрно, що подальшi подii якось пов’язанi з нашою чорною дiрою…

– Так. Я теж з цим згоден, – Велфарiй був приемно вражений. – Вiдомо, що кожна панiвна в галактицi цивiлiзацiя несе вiдповiдальнiсть за свою чорну дiру i зародження в нiй наступного Всесвiту. Своею чергою, Всесвiт утворюеться пiд час вибуху в дiрi, показником чого е два потужнi променi чистоi енергii, якi викидаються назовнi з полюсiв дiри.

Проте, як вiдомо, для того, щоб Всесвiт народився, панiвна цивiлiзацiя неодмiнно мае вчинити певну дiю.

– Саме наша чорна дiра мусить незабаром вибухнути… – переконливо сказав хлопчик, який уважно слухав Велфарiя. – Може доречно зв’язатися з iншими панiвними цивiлiзацiями в iнших галактиках i запитати, що вони робили i як все це вiдбувалося у них?

– Це можливо, – втрутилася Злата, – але, за всiх унiверсальних принципiв побудови i функцiонування простору, весь парадокс удосконалення полягае саме в тому, що кожна цивiлiзацiя отримуе абсолютно неповторний для iнших досвiд та унiкальнi знання з iнформацiйного поля.

Злата зауважила, як син знiяковiв.

– А можна докладнiше? – попросив вiн тихо.

Велфарiй сiв поруч iз хлопчиком i обiйняв його однiею рукою.

– Що ти вiдчуваеш? Що зараз у тебе на душi? – поцiкавився вiн у малюка.

– Позитивнi емоцii задоволення, – дитина прислухалася до себе. – Радiсть.

– Чому?

– Тому що я розмовляю з вами, гуляю з мамою… – вiн запитливо глянув на маму: – Ще й тому, що завтра ми з тобою вирушаемо з Кордiсу милуватися табанами…

– Наразi ти виробляеш позитивний заряд, – зазначив Велфарiй. – Патрiець, подiбно iншим рiзноманiтним формам високоорганiзованоi свiдомостi, володiе унiкальною силою, яка в майстерних руках i за еволюцiйного застосування е найцiннiшим iнструментом для самовдосконалення.

Коли ти вiдчуваеш позитивнi або негативнi емоцii, а точнiше кажучи – настрiй, то неодмiнно створюеш особливi, вiдповiднi до обставин, частинки, якi здатнi передавати свiй позитивний або негативний заряд таким же частинкам навколишнього простору.

– Якi мають нейтральний заряд… – уточнив хлопчик.