На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Іловайськ. Розповіді про справжніх людей
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Євген Положій) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Євген Положій (м. Суми), 47 років – відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти».
«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
📚 Читайте "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Іловайськ. Розповіді про справжніх людей", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А як вас сюди занесло? – Кабан ковтнув iз горла, передав пляшку чорнявому i закурив. У головi спочатку помутнiло, а потiм прояснилося. «Ось це – кайф!» – подумав Кабан.
– Смiляков мое прiзвище, Володя. Колись був боксером, чемпiоном Донецькоi областi, напiвтяж, навiть у збiрну викликався, майстер спорту. Може, чув? Потiм у бiзнес пiшов.
Кабан знизав плечима:
– Я боксом мало цiкавлюся, я «Формулу» дивлюся.
– Ми з Іловайська. На рибалку ми з Артемкою iхали того ранку на нашiй «шiстцi», а тут цi п’ятеро назустрiч на джипi.
Тут будет реклама 1
Зупинили нас, почали дорогу запитувати, по картi звiрятися, щось по рацii передавати. Я пояснив, не вдаючись у подробицi, як iм правильно доiхати, i лише ми зiбралися в машину сiдати, як мiна прилетiла, а за нею друга i третя. Нас iз Артемкою вiдразу накрило, а потiм i цих. А хто стрiляв, звiдки стрiляли – невiдомо, та i яка тепер рiзниця? Мертвi ми.
Кабан зробив великий ковток, набрався смiливостi й запитав:
– Слухай, Воха, а я у твого Артемки на плечi синцi бачив…
– А, це! – посмiхнувся Воха.
Тут будет реклама 2
– Так мисливцi ми. Я сина з дитинства до зброi привчав, скрiзь iз собою брав. Вiн знаеш, як стрiляе? О-ого! Ти дивися, якщо раптом цi п’ятеро зекiв будуть залупатися, одразу до мене звертайся, не соромся, ми iх швидко притиснемо.
– А чому ви всi зараз розмовляете, як живi, а синочок твiй – нi?
– Розумiеш, засмутився вiн дуже, що так рано помер, цiлий тиждень переймався. Втомився, спить тепер.
– А чому вас не забирають?
– Ех, Сiрий, аби ж я знав! Начебто чув я розмову, що вiйна у нас там, в Іловайську, серйозна, не зайти – не вийти.
Тут будет реклама 3
Дружина у мене там залишилася, i дочка молодша, сiм рокiв.
– У мене теж дочка, тiльки старша трохи.
– Сiрий, а ти ж – укроп? – вiдгукнулися знову картярi. – Укропище! Бандерiвець! Ну, i де ти залишив свiй кулемет, Кабане? Навiщо прийшов сюди вбивати мирних людей?
– Я за те, щоб людей не вбивали i в мiй дiм не лiзли.
– Ага, i тому ти тут у мирних громадян стрiляеш?
– Я не стрiляю.
Тут будет реклама 4
– А нам все одно, аби пенсii платили, – звiдкiлясь iз темного кута вагона вiдгукнулися два дiдусi й бабця. – Хоча, звичайно, ми за Путiна. Але тепер нам, звичайно, однаково.
Кабан прокинувся, стiкаючи холодним потом. Всi десятеро небiжчикiв лежали на своiх мiсцях, покiрно в купцi, як i належить, але бiля дверей чулося пiдозрiле ворушiння i дзвiн ключiв.
– Ось свiдоцтво про смерть, подивiться, будь ласка.
Мнения
О книге «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
