На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)

Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хiба б iх шукали по всiх усюдах, хiба ж то вони такi злочинцi, що конче iх мали судити до розстрiлу… А за вiщо, спитатися б Македонського? За те, що вони викопали панську скриню, яку iхнiй батечко запахторив пiд грушею хтозна-навiщо? Чи, мо’, за булаву Конецпольського, про якого вони довiдались уже там, у тюрмi, од людей начитаних, що вiн посадовив колись на палю не одного iхнього предка?.. Якщо власть несправедлива, то вони й вирiшили рятуватись од неi, що й зробили цiеi ночi. Ну а нинi то й мови нема, що iх розстрiляють, якщо товариш Синиця не зглянеться на них та не вiдпустить з миром зi свого вiзка… На передку мовчали, то запитали вiзницю якнайпалкiше: що вiн докладае на тому, якщо подаруе життя двом загнаним суб’ектам, котрi так тихо зiйдуть iз вiзка, що вiн того й бачити не буде…
Нагана заховав до кишенi, але вiд того на вiзку нiскiльки не послабла його диктатура.
Лук’ян попрохав дозволу пiдняти ноги, бо зовсiм отерпли.
Удалинi замалювався Глинськ, спершу двома церквицями, а далi всiм, чим вражають такi мiста на вiдстанi. Зблизька вони дещо втрачають, усе ж не перестають залишатися собою, з отим поденним та повiчним перебiгом життя, яке iх тримае на свiтi.
Глинськ – мiсто багнюче восени, курне влiтку та неймовiрно холодне в зимовi мiсяцi, бо лiсiв поблизу нема, доводиться грiтися соломою, то нагрiвок не вельми який, але i його вистачае ледь до середини зими, тодi починаеться пагубна холоднеча, що спричинилася до появи в тутешнiх мiсцях крилатого вислову: «Холодно, як у Глинську». Мiсто все на горбах, усе докопалося до глини рудоi, а мiсцями навiть до бiлоi, i тепер високi стрiмкi виспи здалеку скидаються на крейдянi гори, вiд яких вiддае холодом навiть улiтку.




