На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
28 сентября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Земляк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Земляк (1923–1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.
«Лебедина зграя» і «Зелені Млини» – найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману – і головних, і навіть зовсім епізодичних – постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій – український народ.
📚 Читайте "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Ви писали заяву на Соколюкiв?
З Явтуха спало те романтичне, вiн боязко зиркнув на iхнього дядька Панька Кочубея, котрий сидiв тут, по лiву руку, якоi насправдi не було, вiд Клима Синицi.
– Писав старший мiй син Івасько пiд мою диктатуру. Я сам писати не вмiю.
– Ви певнi, що це наймичка в них?
– Так, чистiсiнькоi води наймичка. Панько Гарехтович можуть пiдтвердити, дарма що доводяться дядьком для них, iм тобто.
– У третiх, – уточнив Панько Кочубей.
– А я хiба сказав – у перших?
– Можете йти, товаришу Голий.
Тут будет реклама 1
Ми зважимо на вашу заяву.
– Як то йти?! – обурився Явтух. – А цей самий, налог на мене? Хiба я у бога теля з’iв, чи що?
– Не будемо вас обкладати.
– Як то не будете? Гей! Хоч для годиться що-небудь.
– Чоловiк ви середнього стану, дiток багато…
– Я середнього стану?.. Вперше чую. Який же я чоловiк середнього стану? Я найвищого стану, який тiльки е.
– Ти? – пiдвiвся Кочубей, зачеплений такою неправдою. – Та я ж у тебе ще жодного кабанця не заколов.
Тут будет реклама 2
Який же ти лицар без сала?
– А льоха з поросятами? Це ж факт? Я прошу зважити на це, товаришу райпартуповноважений. А потiм олiйку б’ю двiчi на рiк. Яке сало в пiст, коли е для приварку гарна конопляна олiйка?
– Середнякiв не обкладаемо, товаришу Голий. Ідiть. Обкладаемо лише мiцних середнякiв. І то не всiх.
– А мене обкладiть! Благаю вас! Я мiцний. Мiцнiший за iнших…
– На скiльки?
– Ну, хоча б на два карбованцi. Одного маю при собi зараз.
– Радянська влада не може йти проти закону.
Тут будет реклама 3
– Я дозволяю. Чуете, я дозволяю!
– Нi, годi! – Клим Синиця отим рвучким, раптовим рухом лопатки пiдбив на лiвому плечi шкiрянку, яка сповзала.
Явтух, майже плачучи, подибав на ганок. Скривджений, обмерлий. Коли вийшов, кiлька облич наблизилось до нього. Одне належало Лободi з хутора. Інiй упав на кiнчик вуса.
– Скiльки? – запитали разом.
Явтух розiгнув на пiднятiй правицi два пальцi:
– Двi?..
– З такого злидня? – вжахнувся Лобода.
Тут будет реклама 4
– Де ж правда? І на дiток не зглянулись?!
Явтух заплакав i пiшов геть, у цiлковитому розпачi вiд того, що його не обклали «експертом». То був розпач людини, котра поки що нiчого не досягла, незважаючи на майже надлюдськi зусилля. Мулько i тiсно Явтуху в середняках, тодi як iншi якось ураз переступили через це мерзенне «сословiе».
Клим Синиця впiзнав обох Соколюкiв, посмiхнувся, чи то видалося iм, ловко пiдбив шкiрянку отим рвучким рухом лопатки.
Мнения
О книге «Лебедина зграя. Зелені Млини (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
