На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «100 днів полону, або Позивний «911»» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
100 днів полону, або Позивний «911»

Автор
Дата выхода
30 июня 2016
🔍 Загляните за кулисы "100 днів полону, або Позивний «911»" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "100 днів полону, або Позивний «911»" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валерій Макеєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і… написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно.
Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні
📚 Читайте "100 днів полону, або Позивний «911»" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "100 днів полону, або Позивний «911»", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Напередоднi Лутугине залишили ополченцi. У комендатуру звернулося 37 осiб iз заявами про те, що ополченцi залишають мiсто, побивши власникiв i пасажирiв авто, якi чинили опiр, та вiдiбравши транспортнi засоби. Здавалося б, звiдки тут взятися будь-яким ознакам мирного iснування?… Але життя – дивна штука. Вона кидае своi паростки навiть у найбiльш несприятливих умовах. Мене вразило, як маневруючи мiж розбитою i спаленою вiйськовою технiкою у практично спустошене мiсто в’iхав ПАЗик iз шахтарями, що поверталися зi змiни.
Із нашого телевiзiйного ефiру часто звучить: «Чому ви (шахтарi) там лишились? Треба було брати в руки зброю. Боронити свое… Усi ви продалися…»
Шахтарi – особливий народ: тут з гаубиць i «Градiв» луплять…, але якщо тобi на змiну – iдеш на автобус за розкладом i iдеш на роботу. А там щодня – як на смерть. Їх уже мало чим злякаеш…
За час полону пройнявся вагомим почуттям пошани до цього простого люду i нiякою пропагандою з мене це не виб’еш.
Так, багато хто взяв до рук зброю, воюють проти нас.
Стрiляють i вбивають. Як i нашi…
* * *
Ми з Ромкою, доставивши гуманiтарку в мiсцевий пологовий будинок, вирiшили проiхатися мiстом. Лутугине (а точнiше те, що вiд нього залишилося) зализувало рани вiд бомбардувань та обстрiлiв. Перехожi на вулицях мiста, здавалося, блукали в подивi, подумки запитуючи невiдомо кого: «А що це було?».
Мабуть, одна з найстрашнiших умов вiйни, що життя цивiльного населення протiкае у фронтовiй смузi, коли мiстечко переходить пiд контроль по черзi вiд однiеi до iншоi протиборчоi сторони. «Переходить» – це досить таки порожня дефiнiцiя. Пiсля останнього такого «переходу» безвiсти зникло близько сотнi цивiльних.
Було спекотно.





