Сини змієногої богині

Уявлялися такi iстоти з тiлом змii i головами риб, жаб, скорпiонiв тощо. Але тiла iхнi незмiнно були змiiними.

Щодо змiiв. На шумерськiй вазi з м. Лагош зображено посох, що його обвивали змii – це за тисячi рокiв до грецького лiкарського бога Асклепiя та його посоха, обвитого цими плазунами! На iншiй вазi зображенi змii в коронах i з крилами – крилатi гади?

Майя, якi колись жили в Перу, вважали себе «народом змii» – збереглося зображення iхньоi людини, у якоi замiсть волосся – змii.

Тож немае нiчого дивного чи незвичайного в тому, що у скiфiв перша богиня, прародителька (за однiею з легенд) iхнього народу, дочка священноi для них рiки Борисфен була напiвлюдиною, напiвтвариною.

Себто напiвдiва, напiвзмiя.

Про неi й пiде мова.

Легенда № 1

Таргiтай. Перша людина Cкiфii й одночасно чоловiк своеi матерi?

«За однiею з легенд, скiфи вважали своiм прабатьком «першу людину» Таргiтая, батьками якого були Зевс (мабуть, верховне божество) i дочка Борисфена (Днiпра). Вiд Таргiтая народилося трое синiв: Лiпоксай, Арпоксай i Колаксай, що в перекладi з iранськоi могло означати «Гора-цар», «Вода-цар» i «Сонце-цар», тобто володарi основних сфер – землi, води i неба.

При них на землю впали золотi дарунки: плуг, ярмо, сокира i чаша. Коли до золота пiдходили старшi брати, воно загорялося, не даючись у руку; оволодiти священними дарунками вдалося тiльки молодшому братовi Колаксаю. Визнаний за старшого, вiн одержав найбiльшi володiння, в яких зберiгалося священне золото. Вiд Колаксая пiшов рiд скiфських царiв» (Історiя Украiнськоi РСР. Т. І. С. 133).

«Скiфи говорять, що iхнiй народ молодший за iншi i виник таким чином…»

Так починае свою розповiдь про Скiфiю «батько iсторii» Геродот з Галiкарнаса, який, вiдвiдавши Пiвнiчне Причорномор’я, на власнi очi спостерiгав життя скiфiв, розмовляв з ними, записував iхнi розповiдi. В Скiфii ж Геродот записав i першу легенду про походження скiфiв:[17 - Дати iм’я у всiх народiв вважалося дуже важливим. Ще давнi шумери застерiгали: те, що «не мае iменi», не iснуе.

Отже, «назвати по iменi», «дати iм’я» означае – спричинити життя.]

«Скiфи говорять, що iхнiй народ молодший за iншi i виник таким чином: в iхнiй землi, що була безлюдною пустелею, народилася перша людина Таргiтай; батьками цього Таргiтая вони називають, на мою думку, невiрно, Зевса i дочку рiки Борисфена. Такого походження, за iхнiми словами, був Таргiтай, а у нього народилися три сини: Лiпоксай, Арпоксай i молодший Колаксай.