На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Сагайдак його, як вiдкрита домовина, всi вони люди хоробрi
Кiммерiйцi i скiфи…
«У свiтлi даних археологii i антропологii, а також висновкiв лiнгвiстiв, якi вважають кiммерiйцiв i скiфiв спорiдненими народами, носiями пiвнiчно-iранського етносу, стае зрозумiло, чому давньогрецькi автори часто плутались або ототожнювали тих i тих. Культурна близькiсть та етнiчна еднiсть кiммерiйцiв i скiфiв допомагае збагнути, чому «доярами кобилиць» у Гесiода скiфи, а в Каллiмаха – кiммерiйцi; чому скiфського проводиря Мадiя Страбон називае то скiфом, то кiммерiйцем; чому в давньогрецькому коментарi до «Походу аргонавтiв» у викладi Аполлонiя говориться: «Є й iнший Боспор – у Скiфii, який називаеться Кiммерiйським, внаслiдок заселення тих мiсцевостей скiфським народом – кiммерiйцями».
Спорiдненiсть кiммерiйцiв i скiфiв вiдзначаеться i давньосхiдними авторами. В «Таблицi народiв», частинi Бiблii, що складена в VIII ст. до н. е., скiфи вважаються «синами кiммерiйцiв» – (див.
Вперше свiт дiзнався про кiммерiйцiв (iнодi кiммери, iнодi суммiрiйцi, зовсiм рiдко – кiммерiани) вiд давнiх грекiв. До свого вторгнення в Азiю вони, за Геродотом, кочували в Пiвнiчному Причорномор’i, звiдки iх вигнали iншi представники прадавнього народу цiеi краiни – скiфи, якi нiби i вторглися в загадкову Причорноморську Кiммерiю.
«При наступовi скiфiв, – пише Геродот у своiй «Історii», – кiммерiйцi, маючи на увазi численнiсть вiйська, що наближалося, стали радитися мiж собою, i думки iхнi, висловленi з однаковою наполегливiстю, роздiлилися…» Народ благорозумно пропонував пiти геть, не наражаючись на небезпеку в боротьбi з численними вiйськами скiфiв, а царi (вождi та старiйшини i знатнi воiни) запропонували боротися за свою батькiвщину з наступаючим ворогом, боротися до загину, але не уступити iм i п’ядi своеi територii! Але нi народ не захотiв послухати царiв, нi царi – народу: першi вирiшили пiти геть без бою, вiддавши рiдну землю ворогам, а царi ухвалили лягти мертвими в рiднiй землi, але не бiгати невiдомо куди разом iз народом… (Якi передовi царi i який непатрiотичний народ! – В.






