На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За основу реформатор узяв повiдомлення евангелiй про день воскресiння Ісуса Христа (повня, третiй день пiсля весняного рiвнодення), його вiк i вирахував день народження засновника християнства, i в своiх пасхальних таблицях (525) Дiонiсiй Малий вперше увiв точку вiдрахунку свiтовоi релiгii – дату народження Христа. За його пiдрахунками, це сталося за 525 рокiв до того часу, коли Дiонiсiй Малий розпочав своi розрахунки. Себто 25.12.753 року вiд заснування Риму. Скiфського реформатора чекав успiх i визнання – хоч i не швидкi.
Це ж треба, га? Дожитися до того, щоб стати останнiм представником свого народу! Принаймнi вiдомого з iсторii. Але саме вiн, скiф iз Малоi Скiфii, яка вже тодi зникла, перемiг могутнього iмператора могутнього колись Риму, лiквiдувавши його еру, якою Дiоклетiан Гай Аврелiй Валерiй так гордився i вважав, що встановив ii навiки.
А ми завдяки скiфовi маемо сьогоднi – як пишуться цi рядки – на календарi рiк – 2005-й.
Могiкани украiнських степiв – тi, що зникли
СКІФИ (в офiцiйному викладi): об’еднання iраномовних племен, яке iснувало у Пiвнiчному Причорномор’i у ранньому залiзному вiцi. Вiдомостi про скiфiв е в ассирiйських джерелах, працях античних авторiв, найбiльше у IV книзi «Історii» Геродота.
Геродот переказуе три версii появи скiфiв у Пiвнiчному Причорномор’i – двi легенди та одну подiбну до дiйсностi. Про переселення скiфiв пiд тиском масагетiв. Напiвлегенду, напiвдiйснiсть пiдтримують i данi iсторii та археологii: справдi, при5йшла кочiвницька культура наклалася на мiсцеву i, як наслiдок, – утворилося те, що й називаеться нинi скiфською культурою.






