На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Орел, зробивши коло, заклекотiв i полетiв назад до Днiпра у своi володiння, а Орлан, теж зробивши коло й теж заклекотiвши, вiдсвяткував свою перемогу, адже одiгнав чужака i залишився в своему небовi.
Вони розiйшлися хоч i мирно, але переповненi войовничiстю.
Поки що розiйшлися.
Але так довго не могло тривати й попереду iх чекали новi лютi випробування, сутички й перейми – Орлан зазiхав на володiння Орла, Орел у свою чергу на володiння Орлана, i це колись мало закiнчитися або загибеллю одного з них, або ганебним вигнанням слабкiшого.
Бiлохвостий повертався у своi володiння з вiдчуттям перемоги й час вiд часу клекотiв у пiднебессi; повертався до Днiпра, де були пороги, а в порогах нуртувала, скаженiла й пiнилась вода – там у скелях чекало його гнiздо з двома орлятами й орлицею.
А внизу, скiльки могли охопити його зiркi очi, простилалася безкрая степова краiна, порiзана рiками й рiчками, ярами i долинами, яругами й байраками, лiсами й перелiсками побiля води. Там, у степах – ковила, типчак, тонконiг, бiзонова трава, стоволос, море рiзнотрав’я.
Там, внизу, царство рiзноi дрiбноти, що слугувала йому за iжу – зайцiв, ховрахiв, бабакiв, хом’якiв, вовкiв, лисиць, тхорiв, борсукiв, у травах i над степами – володiння жай-воронкiв, перепiлок, курiпок, жирних дроф i диких коней тарпанiв – останнiх орел шанував.
Там, внизу, байрачнi лiси й перелiски, узвишшя й кряжi, низини й горби, лiси в заплавах рiчок, вербняки й осокiрники, а ще там – посухи, суховii, пиловi бурi, там лiто жарке й сухе, зими холоднi й малоснiжнi, сильнi вiтри; там кургани й могили, у який край не поглянь – вiд Дунаю до Забайкалля, у них сплять тi, хто колись володiв цими краями i щез пiд натиском iнших племен, як кiммерiйцi вiд скiфського нападу.
З прадавнiх часiв на цих неоглядних евразiйських просторах розселилися народи й племена, що були родаками чи спорiдненими мiж собою, але, будучи рiзними i кожен маючи свое ймення, всi разом чомусь звалися скiфами.
А втiм, справжнi скiфи – скити, сколоти – це тi, хто жив у смузi вiд пониззя Дунаю й до Дону в степах Пiвнiчного Причорномор’я, в тамтешньому межирiччi, а ще густiше мiж Днiпром i Танаiсом, а це були його споконвiчнi володiння, отриманi у спадок вiд дiда-прадiда.






