На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Тодi виходить, що царевi й зуб виривають? – перепитав Стемпковський. – Але хто нам пiдтвердить, що це так?
– Постараюсь, – тихо озвався Дюбрюкс, – зачекайте хвилинку.
І зник у гробницi.
– Чи не забагато бере на себе цей… самоук, – пробурчав один iз чиновникiв. – Нi освiти, нi знань у цього вискочня. Та який вiн археолог! Худобу йому пасти, а не царiв вивчати.
– Ви, панове, помиляетесь, так скептично оцiнюючи здiбностi пана Дюбрюкса, – м’яко зауважив Стемпковський. – Дюбрюкс i справдi самоук, але в нього багатющий досвiд, набутий на розкопках, i це частково замiняе йому вiдсутнiсть спецiальних знань.
Та ось Дюбрюкс вибрався з гробницi, тримаючи в руках жовтий крихкий череп царя. Не кажучи й слова, дiстав лупу i заходився уважно розглядати зуби. В нижнiй щелепi не вистачало двох зубiв.
– У царя справдi болiли зуби, i два з них вирвали йому ще за його життя, – висловив припущення Дюбрюкс.
– Виходить, цар у гробницi i цар, що зображений на посудинi, – одна й та сама особа? – вигукнув Стемпковський.
– Так! – впевнено пiдтвердив Дюбрюкс.
Скiф Токсарида так розповiдав про обряд побратимства серед своiх спiввiтчизникiв:
– Коли хто-небудь вибраний в друзi, то вiдбуваеться укладення угоди, i ми даемо найбiльшу клятву: жити один з одним i померти, якщо потрiбно, один за одного. При цьому ми робимо так: надрiзавши собi пальцi, збираемо кров у чашу i, оголивши леза мечiв, обидва тримаючись один одного, п’емо з чашi, пiсля цього немае нiчого такого, що могло б нас роз’еднати…
Грецький письменник Лукiан слово в слово записав розповiдь скiфа Токсарида.
– Казка! Мiф! Щоб дикi варвари отак клялися один одному в дружбi, щоб життя заради побратимства вiддавали? Нi, вони дикуни… І не здатнi на високi пориви душi.
Лукiана пiдтримав Геродот, котрий задовго до того, у V ст.






