На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Панове! Дозвольте вам процитувати Геродота, батька iсторii, котрий одним з перших писав про скiфiв. Зокрема, Геродот повiдомляе, що скiфи як покладуть у могилу царя, то неодмiнно «ховають туди одну iз наложниць царя, перед тим задушивши ii, а також виночерпiя, кухаря, конюха, слугу, коней, по добрiй штуцi iншоi худоби… пiсля всього цього вони разом насипають великий курган, стараючись його зробити якомога бiльшим…» От, панове, – скiнчив промову Стемпковський, – ви й маете перед собою один з таких скiфських курганiв з царем i царицею.
Тим часом солдати обережно винесли з гробницi електрову посудину, що стояла в ногах царицi. На нiй – чотири сцени з життя скiфiв. Ось перша. Зiпершись руками на спис, цар, сидячи, уважно слухае донесення воiна, котрий теж тримае в руках спис. В обох на головi – гостроверхi башлики. Бiля нiг воiна – щит. Цар трохи виставив уперед ногу, схилив набiк голову… І здавалось, що ось-ось залунае голос воiна. Що вiн говорить? Може, вiн був у ворожому станi й тепер доповiдае царевi про все побачене й почуте? Чи, може, щойно примчав з гарячого i кривавого бою?
Ось – це вже друга сцена – скiфський воiн натягае тятиву на лук.
– Нi, ви тiльки подивiться, панове! – вигукував збуджений Стемпковський. – Подивiться на обличчя хворого.
– Очевидно, це просто кiлька скiфiв, – висловив хтось припущення. – Оскiльки ж вони схожi, то й складаеться враження, що на всiх сценах одна й та сама особа.
Археологи-любителi, а iх чимало було в оточеннi Стемпковського, почали сперечатися. Хтось висловив припущення, що скiф, зображений на всiх сценах посудини, i скiф, котрий похований у гробницi, – одна й та сама особа. Тобто цар.






