На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині
0 баллов
0 мнений
5 чтений
Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Без числа я перемiг його воiнiв, iхнiми трупами я наповнив околицi Суз: наче тернинами чи чортополохом (будяками), iхню кров я спустив у рiчку Євлей i обагрив ii води, нiби червону вовну…»
«Я увiйшов у це мiсто i перерiзав його мешканцiв, як ягнят…» – це про такi ж «подвиги» з iншого кам’яного документа. І таких табличок з подiбними клинописними письменами тисячi! Бо й «подвигiв» тодi таких було тисячi й тисячi!
В Ассирii рабам часто виколювали очi, щоб позбавити iх можливостi втекти.
Тут будет реклама 1
А для слiпих у царських та храмових господарствах завжди знаходилася робота – наприклад, молоти зерно на ручних жорнах. Тому руки рабам нiколи не калiчили – руки в раба мали бути цiлими i неушкодженими, Бранець мав робити до останнього подиху.[27 - До речi, для вирахування коефiцiенту працi рабiв, якi зрання й дотемна трудилися в царських та храмових господарствах, на рiзних будiвлях, в майстернях, ассирiйцi придумали таке поняття (щоб оцiнити виконану роботу), як – ЛЮДИНОДЕНЬ.Тут будет реклама 2
Як це, виявляеться, близьке нам, адже за часiв СРСР у колгоспах теж був схожий термiн для колгоспникiв, крiпакiв державноi системи – ТРУДОДЕНЬ.] Людей тодi цiнували менше як худобу. Домашнiх тварин берегли, старалися не переобтяжувати тюками й паками в’ючну худобу, раби ж мали працювати до повного виснаження. Смерть раба – менша втрата, як вола чи корови. Та й безперервнi вiйни безперервно поповнювали людськими ресурсами тi чи тi держави, на мiсце одного загиблого раба приганяли десятки й сотнi нових… Рабами ставали й своi, вiдносно вiльнi громадяни.Тут будет реклама 3
Ось iз цього приводу документ на глинянiй табличцi:
«Сина Сiн-нурi, по iменi Залiлум, Бальмунамхе купив у його матерi Сiн-нурi. В якостi його повноi цiни вiн вiдважив iй 11 шекелiв срiбла (на той час приблизно цiна вiслюка). Вона поклялася своiм царем перед ювелiром Ібi-iлабратом, перед птахоловом Сiн-гамiлом, перед Енлiль-шемi, перед Сiн-ерiбом, перед Аху-вакаром, перед Ау-нiншубурка, перед Ілiма-ахi в тому, що в майбутньому не пред’являтиме претензiй».
Тут будет реклама 4
Мати продала у вiчне рабство сина, i свiдки, шанованi городяни мiста Насарума, своiми печатками скрiпили цю угоду. Все по закону.
Не були винятком i скiфи i деяких рабiв своiх, аби тi не тiкали, теж ослiпляли.
Мнения
О книге «Сини змієногої богині» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Сини змієногої богині» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Валентин Чемерис! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
