На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Походи прискорили формування вiйськовоi органiзацii скiфiв, спрямованоi на пiдкорення iнших племен i народiв. Посилилася влада царя i родоплемiнноi аристократii, зросло iхне багатство i прагнення до розкошi. Вiйськова могутнiсть скiфiв пiднiмала вождiв до рiвня дальносхiдних володарiв. Для виготовлення парадного вбрання вони залучали не тiльки скiфських майстрiв, а й ремiсникiв краiн Сходу – урартiйцiв, ассирiйцiв, iонiйських грекiв.
Походи скiфiв i кiммерiйцiв у Передню Азiю мали неабияке значення для краiн Стародавнього Сходу.
Скiфськi походи в Передню Азiю не були епiзодичними. Вони тривали протягом майже всього VII ст. до н. е.: у них взяли участь щонайменше два поколiння. Все новi й новi загони воiнiв вiдправлялись iз степiв Пiвнiчного Кавказу та Причорномор’я шляхами своiх попередникiв у пошуках слави та здобичi.
Контакти з народами Кавказу i Стародавнього Сходу значно збагатили матерiальну культуру та мистецтво скiфiв. Скiфи оволодiли першокласною для свого часу зброею. Основу iхнього вiйська становили мобiльнi загони кiнноти. До озброення воiна входили залiзнi мечi та короткi кинджали, списи з залiзними наконечниками, луки i стрiли. Луки скiфiв у стародавньому свiтi не мали собi рiвних за далекобiйнiстю.
За час походiв скiфи взяли на озброення залiзнi бойовi сокири, запозичивши iх у народiв Кавказу.
І як тiльки бiдолашних (та ще й постарiлих) скiфiв не похапав грець?!!
І знову тут може вигукнути той-таки нетерпеливий мiй читач:
– Та коли вже автор нарештi перейде до зради скiф’янок своiх чоловiкiв-воiнiв, якi…
– Правильно, цiлих 28 рокiв тинялися в Переднiй Азii, воюючи то за тих з тими, то з тими за тих, а вдома, полишенi ними жiнки чекали iх – теж цiлих 28 рокiв. Власне, 28 рокiв мали чекати.






