На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сини змієногої богині» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Сини змієногої богині" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сини змієногої богині" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
📚 Читайте "Сини змієногої богині" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сини змієногої богині", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Козацькi! Та й самi скiфи з тих камiнних зображень на позiр – сiчовики-козаки!
Тож i виходить, що Геракл сьогоднi – це не тiльки скiфська iсторiя, а через Скiфiю i наша, вже украiнська, як i iхня змiенога богиня, незрiвнянна донька Днiпра нашого е i нашою богинею.
Герри
Гробницi (скiфських) царiв мiстяться в Геррах, до яких Борисфен ще судноплавний.
Геродот
Життя i смертi спивши щедрий келих,
Усi лiта спаливши на вогнi,
Я, скiфський цар, лежу в днiпровських Геррах,
І стугонять столiття по менi.
Колись цю рiчку звали Борисфеном,
А Скiфiею – всi оцi краi.
Як пахли по степах тодi нестерпно
Кочiвками осiннi кураi!..
Гай-гай!.. Все так. Колись я був тут юним.
Ходив на бiй. Поiв коня з рiки.
Мов сон, пройшли сармати, готи, гунни,
Авари, печенiги, кипчаки.
Чиi тепер там кроки землю будять?
Яка зiйшла над обрiем доба?
Я мiцно сплю, тримаючи на грудях
Тяжiнь високовольтного стовпа.
Над ним гудуть громи в сталевих струнах,
Пiд ними крае землю чересло.
Крiзь мене йдуть в свiти пекельнi струми,
Чоло ж мое колоссям поросло.
І хай сiвач з блакитними очима
Ще тричi вищих обширiв сягне —
Це наша з вами спiльна Батькiвщина,
Бо як ви з неi вирвете мене?
Бо хто вам майбуття з минулим зв’яже
І хто навчить любити цi кряжi,
Коли i вiн зi мною поруч ляже,
Три кроки не дiйшовши до межi?
А гуси знов гелгочуть на озерах,
І пахнуть медом плавнi навеснi!..
Я, скiфський цар, похований у Геррах, —
Мiй спис, i меч, i кiнь мiй при менi.
Б. Мозолевський
Скiфська культура
Інформацiя для роздумiв
Це культура раннього залiзного вiку. Названа за самоназвою етносу, який мешкав у степовiй зонi Пiвнiчного Причорномор’я, маючи ii за свою Батькiвщину. (До них там мешкали iхнi батьки й дiди, а тому це на той час була i iхня батькiвщина – спадок по батьках, – i iхня дiдизна – спадок по дiдах.)
В основному то були кочовi i напiвкочовi угрупування iраномовних племен.
Походження – змiшане, спецiалiсти видiляють риси автохтоннi (хоча б лiпний посуд) та принесенi з глибин Азii – наприклад, скiфська трiада. Культура Великоi Скiфii iснувала в межах двох природно-географiчних зон – степовоi i лiсостеповоi. Центром полiтичного та культурного об’еднання скiфського етносу наприкiнцi VII–V ст. до н. е. (у перiод скiфськоi архаiки) стають степи Пiвнiчного Причорномор’я.






