Рогнеда

, юридично – 1922 р., пiсля лiквiдацii султанату.] – Ібрагiм Божевiльний (роки правлiння 1640–1648).

Як i великий князь Володимир, Ібрагiм Божевiльний мав сiм чи вiсiм тiльки офiцiйних дружин i безлiч наложниць, що iх навiть евнухи не в змозi були порахувати (однi «вилiтали» з гарему, iншi туди прибували – постiйно). Ібрагiм був схиблений на еротицi й володiв ненаситним сексуальним апетитом.

Улюбленим заняттям султана було таке: усадовивши голих-голiсiньких наложниць посеред двору, вiн стрибав бiля них хвацько та вправно i голосно iржав жеребцем.

Власне, молодого жеребчика з себе вдавав. Набiгавшись, хапав першу-лiпшу i на очах у решти та охорони палацу валив ii на землю, а пiсля статевого акту зашарпану наложницю евнухи викидали з гарему в сад, а потiм – i за паркан.

Найбiльше султана збуджували повнявi жiнки. Їх вишукували для нього по всiй iмперii – найогряднiшою жiнкою, яку привели до нього, була «Цукерочка» вагою 160 кг. Як запевняв падишах – солоденька.

Крiм безкiнечних любовних утiх, еротомана на тронi бiльше нiчого не цiкавило, i державними справами вiн нiколи не займався.

Що ж, кожному, як кажуть, свое.

Бiгав-бiгав, iржав i – добiгався та доiржався…

Правляча верхiвка Османськоi iмперii, якiй урвався терпець, улаштувала змову проти Ібрагiма, схибленого на жiнках. І задушила його (оскiльки проливати кров султанiв було заборонено) шовковим шнурком.

Князь Володимир мав сiм лише офiцiйних дружин, що народили йому дванадцятеро синiв… Чотирьох з них – вiд вже згадуваноi Рогнеди.

Титул ii: княжна Полоцька, княгиня Киiвська.

Вiросповiдання: християнство.

Народилася: бл. 960 року (Полоцьк Полоцького князiвства).

Померла: бл. 1000 року (Ізяслав, Полоцьке князiвство Киiвськоi Русi).

Із роду Рогволодовичiв.

Ім’я при народженнi: Рогнеда. У замiжжi отримала iм’я Горислава.

Перед кончиною постриглася в черницi пiд iм’ям Анастасii.

Батько: Рогволод, князь Полоцький.

Мати: iм’я невiдоме.

Чоловiк: Володимир Святославич.

Дiти: Ізяслав, Ярослав, Всеволод, Мстислав, дочки Предслава, Премислава.

І от дивно: маючи, як уже мовилося, сiм жiнок, не беручи до уваги 800 наложниць, кохав по-справжньому (аж самому навiть дивно було) – лише одну (так воно, очевидно, й мае бути) Рогнеду. Ту, яку силомiць збезчестив, поглумився з неi привселюдно, а тодi – покохав на все життя. Навiть i тодi ii продовжував кохати, коли вона ледь не заколола його сонного. Дивом тодi вiн врятувався.