Тиміш та Юрій Хмельницькі

брав участь у пiдписаннi козацько-татарського договору, спрямованого проти Османськоi iмперii. Вже тодi вiн виявив себе зрiлим полiтиком, добре освiченою людиною. Можливо, майбутнiй гетьман брав участь у походi запорожцiв на Крим у 1628 р., у повстаннях 1630—1631, 1635 та 1637—1638 рр., у Смоленськiй вiйнi проти Московськоi держави (1632—1634). За участь в останнiй король Владислав ІV нагородив його дорогоцiнною шаблею. Богдан Хмельницький був одним iз тих, хто пiдписував капiтуляцiю Вiйська Запорозького на Масловому Ставу (29.

04.1638 р.)[1 - Тут i далi датування подiй подано за новим стилем.], тодi ж був обраний членом козацького посольства до Речi Посполитоi, став сотником Чигиринського полку, брав участь у Тридцятилiтнiй вiйнi на боцi Францii (у 1644 р. разом з iншими запорожцями облягав зайнятий iспанцями Дюнкерк), а також у пiдготовцi запланованого королем Владиславом ІV походу проти Османськоi iмперii. Вiн став одним iз лiдерiв запорозького козацтва, i не випадково реакцiйнi кола Речi Посполитоi розглядали його як ворога, навiть влаштовували замахи на його життя. Так текло життя Богдана-Зiновiя до 1647 р., коли на його хутiр Суботiв напав шляхтич Данило Чаплинський, що й стало приводом до вибуху Нацiонально-визвольноi вiйни украiнського народу 1648—1657 рр. Повернувшись з турецького полону на Батькiвщину, Богдан-Зiновiй невдовзi одружився з Ганною (Гафiею) Сомко (1608 (?) – мiж 1645—1647 рр.) – дочкою заможного переяславського чи киiвського козака або мiщанина Семена Сомка, який, мiж iншим, був одним з послiв Вiйська Запорозького до Московськоi держави у 20-х рр. ХVІІ столiття. Ганна Хмельницька була незвичайною жiнкою, вирiзнялася i красою. У 50—60-х рр. ХVІІ ст. був вiдомий киiвський вiйт Сомко, удова якого Катерина заповiла щедрi кошти на благодiйнi цiлi, пiдтвердженi Богданом та Юрiем Хмельницькими. Цей Сомко, очевидно, доводився дядьком чи братом Ганнi Сомко. Рiдний брат Ганни – Яким Сомко (Сомченко, Самченко), майбутнiй наказний гетьман, торгував на Дону у 30-х рр. ХVІІ ст., мав дружину та дiтей, вiдомо i про його внука. Доречно згадати, що вiн був високого зросту, фiзично сильний i настiльки вродливий, що навiть кат не хотiв рубати йому голову (це сталося пiсля «Чорноi ради» 1663 р.). Вiд шлюбу Богдана-Зiновiя Хмельницького з Ганною Сомко народилося щонайменше шестеро дiтей, хоча останнiм часом з’явилися дослiдження, в котрих стверджуеться, що насправдi iх було бiльше (3—4 синiв, 6—8 доньок, усього 9—12).