Iван Богун. Том 2

Але Калиновський i не думав вгавати:

– Але, проше пана, то i е втеча! Чим вам не подобаються тi позицii, що маемо тепер? Адже табiр добре укрiплено, у нас п'ять тисяч вiдбiрноi кiнноти, а з дня на день iз-за Днiпра мае пiдiйти князь Вишневецький, це ще шiсть тисяч жовнiрiв.

– Я передбачав вашу позицiю в цьому питаннi, тому й настояв на проведеннi ради. Нехай панове шляхтичi висловлять кожний свою точку зору. Почнемо з вас, пане Домiнiк.

Домiнiк Заславський розвiв руками:

– Вiд усiеi душi хотiв би вiрити у найскорiший прихiд пана Іеремii, але хто менi може сказати: чому вiн досi не в нашому таборi? А без нього захист наших позицiй вiд ворога, який переважае нас у кiлька разiв, стае справою надзвичайно важкою.

Калиновський звiв очi догори. Звичайно, Заславський не може дотепер вибачити Яремi Вишневецькому той факт, що саме Вишневецького обрала панi Грiзельда Констанцiя Замойська, ставши його дружиною, а не панi Заславською.

– Вишневецький буде тут, як тiльки зможе переправитися через Днiпро! – запально вiдповiв Калиновський на випад Заславського. – На жаль, ми дали змогу козакам зруйнувати всi перевози на багато миль вниз i вгору по Днiпру. Тепер князь змушений йти на пiвнiч вздовж рiчки в пошуках засобiв для переправи.

– Що сталося, те сталося, – зiтхнув Потоцький. – Ми не можемо очiкувати безкiнечно довго, а переправу князь, цiлком ймовiрно, знайде лише на Чернiгiвщинi. Давайте послухаемо думку пана Сенявського.

Сенявський, огрядний шляхтич, пiднявся з-за столу i витер хусточкою спiтнiле чоло.

– Якщо правдою е чутки про те, що у Хмельницького i Тугай-бея сорок тисяч вiйська, я волiв би вiдiйти. Зайве геройство нам тепер нi до чого, адже ми вже бачили, до чого це привело регiмент пана Стефана… – сенатор замовк, зустрiвшись поглядом з Миколаем Потоцьким, але за хвилину виправився, – що для мене не менш скорботно, анiж для вас, пане Миколай.

– Тобто ви пiдтримуете мое рiшення? – пропустив повз вуха його останнi слова Потоцький.

– Саме так!

– Можете сiсти… Хто наступний?

Один за одним на користь рiшення про вiдступ висловилися Бегановський, Одривольський i Яскольський.