Петро Шелест

Але згiдно з посадою воно, напевно, так i потрiбно».

Незабаром Петра Юхимовича викликали до Москви. 26 червня 1963 року у присутностi членiв Президii ЦК КПРС (так тодi називалося Полiтбюро) Микита Хрущов сказав, що пiдтримуе його висунення на посаду першого секретаря ЦК Компартii Украiни, хоча е й iншi кандидатури. Разом з Шелестом до Москви були викликанi другий секретар ЦК Компартii Украiни Іван Казанець i перший секретар Харкiвського обкому партii Микола Соболь. Їх кандидатури теж обговорювалися. Але перевагу вiддали саме Шелесту.

2 липня 1963 року на пленумi ЦК Компартii Украiни його офiцiйно обрали першим секретарем. Того дня у своему щоденнику Петро Юхимович записав: «Менi надана величезна довiра, це висока честь – довiра полiтична i партiйна. Я, колишнiй батрак, робiтник, вихованець комсомолу, партii, висунутий на таку велику посаду. Дивнi вiдчуття: усе йде начебто добре, але я дещо стурбований…»

З обранням Петра Шелеста на нову важливу посаду в його родинi принципово покращали побутовi умови.

Йому була вiдведена дача в Межигiр’i пiд Киевом, де традицiйно перебували партiйнi лiдери. Крiм того, вiн отримав номенклатурний особняк по вулицi Герцена, 14. Це був будинок, що зберiгся донинi, у садибi киiвського аптекаря Октавiана Бельського, який у 1889 роцi придбав дiлянку у Кмитовому яру, а в 1893-му почав будувати будинок за проектом архiтектора Миколи Казанського. Незабаром Бельський побудував ще один особняк, який знаходився в глибинi вулицi, зовнi схожий на попередню споруду. Пiсля фатального 1917 року обидва особняки в садибi серед парку стали мiсцем громадського вiдпочинку. А потiм його вподобали комунiстичнi вождi. Територiю обнесли огорожею i влаштували офiцiйну резиденцiю. У 1934–1937 роках у другому, бiльшому особняку, жив всесильний Всеволод Балицький, який очолював ГПУ, а потiм НКВД Украiни. Вiн опорядкував територiю парку: з’явилися мiстки, альтанки, малi архiтектурнi форми. Перед вiйною тут був пiонерський табiр для дiтей спiвробiтникiв НКВД. Коли в 1943 роцi нiмцiв вигнали з Киева, в особняку оселився Микита Хрущов (тодi це мiсце називали дачею Хрущова), що виiхав на партiйну роботу до Москви наприкiнцi 1949 року. З того часу бiльший особняк став резиденцiею перших секретарiв ЦК Компартii Украiни. У будинку поруч знаходився обслуговуючий персонал i охорона, а також кiнозал. Пiсля Шелеста традицiя урветься, вождi Украiни виберуть собi для мешкання iншi, не менш привабливi куточки, але вже за мiстом.