Останній гетьман. Погоня

Як мрiе добро i вчення, яке ти сьогоднi побачила, – мовив Олексiй невластивi йому ранiше слова. Вчора i сьогоднi вiн розмовляв з Рафаiлом, iз Колачинським i вирiшив делiкатно сказати царицi, що таке для Московii Украiна. – Коли в часи Хмельницького у Киевi вже була Академiя i братськi школи, Москва була темна й неграмотна, навiть Святе Письмо, переписане од руки десятки разiв, не могли втямити не тiльки миряни, а й попи. І тодi з Киiвськоi академii до Москви приiхало тридцять академiстiв на чолi з Єпифанiем Славинецьким, i переклали Бiблiю, Псалтир, космогонiю та iншi книжки, включно до житiя Александра Македонського, а потiм звiдси приiхав Симеон Полоцький i привiз систему вiршування, далi вiдомий тобi Феофан Прокопович привiз драму й уклав статут вашоi Академii, i вчив царських дiтей, а блюстителем патрiаршого престолу був Стефан Яворський з Нiжина, i нашi в Москвi та Петербурзi майже всi церковнi iерархи з Киiвськоi академii.

Єлизавета мовчала, ходила задумана, спираючись на Олексiеву руку. А вiн думав, чи ж зблисне отой великий вогник, про який вiн мрiяв зi своiми в Петербурзi i Глуховi. Й знову вони почувалися вдвох на цiлий свiт, i нiхто не був iм потрiбний, i почуття нiжностi та вселенськоi любовi переповнювало iх.

А ранком, коли Єлизавета вже була одягнута, вiн пiдiйшов до неi й сказав:

– Лiзо, ти до Петербурга поiдеш сама.

– Ти – ченцем? Такий грiшник.

– Через те й залишусь.

– А я? Ти подумав?

– Думав i думаю, чим може завершитись наше кохання.

– Як чим?

– Усе на свiтi минае, все мае початок i кiнець.

– І кохання?

– І кохання. І тодi пропаде все.

– Не можна гасити вогонь, який розпалив сам. Не дурiй. Не блазнюй. Це… гарно для фiлософii, але не пiдходить для життя.

Того дня Єлизавета вiдновила указом Киiвську митрополiю, лiквiдовану двадцять два роки тому, й дала на Лавру велику суму грошей.

Роздiл п'ятий

Дiвчинка сидiла на воротях. Маеток Єлизавети в Ропшi: великий будинок i флiгельок поруч з ним – дiвчинка жила у флiгельку, будиночку в лiсi, огородженому високим парканом. Малiй три з половиною роки, вона пухкенька, круглолиця, схожа на ангела. І вдачi ангельськоi.