На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дороги, які нас вибирають» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дороги, які нас вибирають
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
05 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Дороги, які нас вибирають" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дороги, які нас вибирають" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Мушкетик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929–2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий – присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін., і менш відомими авторами, дає оцінку їхній творчості, суто людським рисам, висвітлює трагічні та комічні події з життя письменницького середовища. Останній розділ – це окремі описи, замальовки, зауваги, міркування з різних царин життя і красного письменства. До видання увійшла остання повість Ю. Мушкетика «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)».
Книга спогадів дасть змогу глибше зрозуміти авторський образ і сутність творів Ю. Мушкетика, тогочасний літературний процес та цензуру, стане для читачів, особливо молодих, зрізом доби.
📚 Читайте "Дороги, які нас вибирають" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дороги, які нас вибирають", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У передвоеннi роки Гриша жив у нас, навчався у восьмому, дев’ятому класах середньоi школи. Був це дуже мiцний, кремезний парубiйко, який завдавав немало клопотiв учителям, але й мав надзвичайнi музикальнi здiбностi – грав на будь-якому знаному йому iнструментi, йому доручили керувати музичним гуртком, вiн захопився, почав добре вчитися. Любив я його, i вiн мене… З огляду на нашу дружбу мене боялися зачiпати старшi хлопцi, навiть десятикласники. Бачу його усмiхненим, хоч усмiшка та якась насуплена, зi скрипкою в руках, з якоi ллеться то щемливе «Ой, не ходи Грицю» (дуже любив цю пiсню, мов передчував свою долю), то жаркi законозистi «Гоп, моi гречаники».
Тут будет реклама 1
Обличчя – одухотворене, чуб як гай, сторчма – у нього ламалися наймiцнiшi гребiнцi. Дужака сам, дужака був його батько – колгоспний шофер i мисливець. Два велетнi в хатi, одного разу при менi посварилися, похапали сокири й порозбивали всi клiтки з кролями, кролi розбiглися, розплодилися страшенно, «з’iли» весь хутiр, вечорами обое полювали на кролiв, батько – з рушницею, яка набивалася з дула, син – з качалкою.Тут будет реклама 2
Гриша, разом з iншими копачами, потрапив у полон до нiмецьких десантникiв, потiм нiмцi iх вiдпустили, вiн вернувся до свого села, у недiлю пiшов «на колодки» й там розповiв, що бачив. У газетах писали, що нiмцi худi, завошивленi, у дрантi, голоднi, вiн же бачив нiмцiв угодованих, в доброму обмундируваннi, вони жерли шоколад i навiть йому дали одну плитку. Тiеi ж ночi Гришу забрали. Наступного дня вiйськовий трибунал вiйськовоi частини, яка стояла у селi, у присутностi його матерi засудив Гришу до розстрiлу за «антирадянську агiтацiю».
Тут будет реклама 3
У матерi, Ольги, стався нервовий зрив, вона почала заговорюватися «Кров, кров, на синовi кров» – з тими словами вийшла з трибуналу. Гришу таки взяв на поруки голова сiльради, орденоносець, а Ольгу одвезли до психiатричноi лiкарнi в Полтаву, вiдтак – край окупували нiмцi i ii слiд загубився. Сувороi зими сорок першого року моя мати та Гриша слiпою конячиною iздили до Полтави шукати ii – не знайшли.Тут будет реклама 4
Казали, що хворих пострiляли нiмцi. У той час моя мати, мiй брат i я пiсля невдалоi евакуацii проживали у них на хуторi.
Весною розстрiляли нiмцi Гришу. Пам’ятаю, як пiзньоi осенi сорок першого, коли пiдмерзлий степ дзвенiв, наче бубон, вiн вiдкопав прихованого в городинi карабiна, осiдлав упiйманого в степу, покинутого вiйськовою частиною кавалерiйського коня, одягнув шинелю i поiхав з дому (моя мати з братом у той час працювали в полi).
Мнения
О книге «Дороги, які нас вибирають» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Дороги, які нас вибирають» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Юрій Мушкетик! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
