На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «У війни не жіноче обличчя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
У війни не жіноче обличчя
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "У війни не жіноче обличчя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "У війни не жіноче обличчя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
📚 Читайте "У війни не жіноче обличчя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "У війни не жіноче обличчя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хто iх замiж вiзьме? Усi знають, що ти чотири роки була на фронтi, з чоловiками…»
Не чiпайте мою душу. Напишiть, як iншi писали, про моi нагороди…»
«На вiйнi як на вiйнi. Це вам не театр…
Вишикували на галявинi загiн, ми стали кiльцем. А посерединi – Мишко К. i Коля М. – нашi хлопцi. Мишко був смiливий розвiдник, на гармошцi грав. Нiхто краще за Колю не спiвав…
Вирок читали довго: у такому-то селi силомiць вимагали двi пляшки самогону, а вночi… двох хазяйських дiвчаток згвалтували… А в такому-то селi у селянина… забрали пальто i швейну машинку, яку вiдразу ж пропили, у сусiдiв…
Присуджуються до розстрiлу… Вирок остаточний i оскарженню не пiдлягае.
Тут будет реклама 1
«Хто розстрiлюватиме?» – Загiн мовчить… «Хто?» – Мовчимо… Командир сам виконав присуд…»
«Я була кулеметницею. Я стiлькох убила…
Пiсля вiйни довго боялася народжувати. Народила, коли заспокоiлася. За сiм рокiв…
Але я досi нiчого не пробачила. І не пробачу… Я радiла, коли бачила полонених нiмцiв. Я радiла, що на них шкода було дивитися: на ногах онучi замiсть чобiт, на головi онучi… Їх ведуть крiзь село, вони просять: «Мати, дай хлеба… Хлеба…» Я була вражена, що селяни виходили з хат i давали iм – той шматок хлiба, той картоплину… Хлопчаки бiгли за колоною i кидали камiння… А жiнки плакали…
Менi здаеться, що я прожила два життя: перше – чоловiче, друге – жiноче…»
«Пiсля вiйни… Людське життя було нiчого не варте.
Тут будет реклама 2
Наведу такий приклад… Їду пiсля роботи в автобусi, раптом почали кричати: «Тримайте злодiя! Тримайте злодiя! Моя сумочка…» Автобус зупинився… Одразу – давка.Тут будет реклама 3
Молодий офiцер виводить на вулицю хлопчиська, кладе його руку собi на колiно i – бах! – ламае ii навпiл. Заскакуе назад… І ми iдемо… Нiхто не заступився за хлопчину, не покликав мiлiцiонера. Не викликали лiкаря. А в офiцера всi груди в бойових нагородах… Я стала виходити на своiй зупинцi, вiн зiскочив i подав менi руку: «Проходьте, дiвчино…» Такий галантний…
Це я зараз згадала… А тодi ми ще були вiйськовими людьми, жили за законами военного часу.
Тут будет реклама 4
Хiба вони людськi?»
«Повернулася Червона армiя…
Нам дозволили розкопувати могили, шукати, де наших родичiв пострiляли. За давнiми звичаями, поруч зi смертю треба бути в бiлому – у бiлiй хустцi, у бiлiй сорочцi. До останньоi своеi хвилини я це пам’ятатиму! Люди йшли з бiлими вишитими рушниками… Одягненi в усе бiле… Де вони його взяли?
Копали… Хто що знайшов – упiзнав, то i забрав.
Мнения
О книге «У війни не жіноче обличчя» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «У війни не жіноче обличчя» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
