На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Цинкові хлопчики» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Цинкові хлопчики

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Цинкові хлопчики" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Цинкові хлопчики" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книжка Світлани Алексієвич «Цинкові хлопчики» присвячена війні в Афганістані, коли десять років – з 1979-го і до 1989-го на чужій землі гинули наші радянські військові. Правда про ту війну ретельно приховувалася: держава через засоби масової інформації розвернула пропаганду необхідності та успішності «надання міжнародної фінансової допомоги дружньому народові Афганістану». В результаті Афганська війна для обивателя довгий час залишалася невідомою, зовні гладкою, а головне – майже безкровною. Газети публікували статті про успішні військові операції радянських військ в Афганістані, де майже не було жертв серед нашого контингенту, а втрати противника, навпаки, значно перевищувались… Але все частіше стали привозити додому в домовинах, оббитих цинковою бляхою, загиблих хлопців, які нещодавно закінчили школу… Заглядати всередину труни не дозволялося, похорон не афішувався, і рідним навіть не повідомляли справжню причину смерті їхніх дітей… А хто повертався живим – той не міг знайти себе у мирному житті. Цієї війни наче не було. Були лише скалічені та мертві хлопчики… І не тільки тілом, але й душею.
📚 Читайте "Цинкові хлопчики" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Цинкові хлопчики", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Скрiзь за мене вирiшували. Мене переконали, що сама людина нiчого не може. У якiйсь книжцi натрапив на слова «убивство мужностi». Коли вирушав туди, у менi вбивати було нiчого: «Добровольцi, два кроки вперед!». Усi два кроки вперед, i я – два кроки вперед.
У Шиндадi… Бачив двох збожеволiлих наших солдатiв, вони весь час «вели» переговори з «духами». Вони iм пояснювали, що таке соцiалiзм, за пiдручником десятого класу… Хто такий Ленiн… «А справа в тому, що iдол був порожнiм, i сiдали в ньому жерцi мирянам вiдати».
Навiщо змушувати мене згадувати? Я, коли повернувся… Я своi довоеннi джинси i сорочки не змiг носити, це був одяг iншоi, незнайомоi менi людини, хоч вiн i зберiг мiй запах, як запевняла мати. Тiеi людини вже немае, ii не iснуе.
Кому менi кинути цi слова? Як гранату…
Рядовий, артилерист
– Як я сюди потрапила? Дуже просто.
Я собi казала: «Ранiше подвиги здiйснювали, були здатнi на саможертву, а тепер наша молодь нiкчемна. І я така сама. Там вiйна, а я собi сукню шию, зачiску нову вигадую». Мама плакала: «Помирати буду – не прощу. Я не для того вас народжувала, щоб ховати окремо руки, ноги».
Із перших вражень? Пересилка в Кабулi. Колючий дрiт, солдати з автоматами… Собаки гавкають… Самi жiнки. Сотнi жiнок. Приходять офiцери, вибирають, котра симпатичнiша, молодша. Вiдверто. Мене пiдiзвав майор:
– Давай вiдвезу до свого батальйону, якщо тебе не бентежить моя машина.
– Яка машина?
– З-пiд «вантажу двiстi»… – я вже знала, що «вантаж двiстi» – це вбитi, це домовини.
– Домовини е?
– Зараз розвантажать.
Звичайний КамАЗ iз брезентом.





